Олександр Кривошапко вимагає розслідування справи по ДТП з репером Ларсоном

Співак закликає своїх друзів і колег підключитися до розслідування справи.

27 вересня 2015, 11:31

Український виконавець Олександр Кривошапко, як і більшість знайомих і близьких репера Ларсона, сьогодні сумує по своєму другові, який помер після декількох днів боротьби за життя в одній зі столичних клінік.

На своїй сторінці в соціальній мережі Кривошапко написав слова співчуття своєму другові Сергію Ларькіну (справжнє ім'я репера Ларсона):

Серега, Сергійко... Не вірю. Не хочу вірити. Всі думали, що ти вже переміг, ти завжди перемагав. У моїй пам'яті ти завжди залишишся носієм великої кількості добра. Ти-ком світла і порядності. Люди навіть не здогадуються НАСКІЛЬКИ ти був ВАЖЛИВИЙ. Ми так часто бачилися - шуткували, грали у футбол, виступали. Але я так і не зміг поставити тобі багатьох питань, відповіді на які міг дати тільки ти... Лети, брат. Спочивай з миром.

Буквально вчора стало відомо про те, хто став винуватцем ДТП. Апелюючи цими фактами, Олександр Кривошапко закликав друзів і колег не залишити винуватця безкарним:

P.S. Друзі-колеги, ми просто зобов'язані довести це наслідок до закономірного завершення

Нагадаємо, що кілька днів тому з репером Ларсоном сталося ДТП на одній з київських вулиць. Учора ввечері Сергій Ларькін помер.

Всі найактуальніші новини дивись на головній сторнці жіночого порталу tochka.net

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (284)

символів 999
  • Гость 8 років тому

    НА КРАЮ
    Остановись, не убивай
    Из ран земли уже сочится кровь
    И мир вокруг теперь пустой
    Кромешный Ад, лишь души в Рай
    Ненужной пленницей в сердцах любовь
    Не убивай её, постой
    Боль сжимает сердце, как в тиски
    Мир, который рвётся на куски
    Страх, что переступим через край
    Господи, людьми остаться дай
    Не убивай, остановись
    В огне пожарищ правды не найти
    Не становись чужой бедой
    Опять в прицеле чья-то жизнь
    Всего-лишь шаг - и нет назад пути
    Давай мы оживим любовь
    Боль сжимает сердце, как в тиски
    Мир, который рвётся на куски
    Страх, что переступим через край
    Господи, людьми остаться дай
    Боль сжимает сердце, как в тиски
    Мир, который рвётся на куски
    Страх, что переступим через край
    Господи, людьми остаться дай
    Господи, людьми остаться дай

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    БЕЗХМАРНЕ НЕБО
    Очі, як квіти, сяють і плачуть,
    Очі тендітні шепочуть ночами
    І в загадкових відлуннях природи
    Сплять наче діти далеко в безодні.
    Всі наші мрії і сподівання
    Всі наші дії - палкі, мов кохання.
    Тим не менш всьому, моє заклинання,
    Тільки прошу одне лише бажання -
    Безхмарне небо, ти вкрий мене, захисти мене!
    Безхмарне небо, дай волю мені. (2р)

    Прокоментувати Мені подобається
    • Гость 8 років тому

      Я назавжди у твоєму полоні
      Тільки не йди, тільки ти не зникай
      І моє серце у твоїх долонях
      Завжди палатиме, як небокрай.
      Зорі вплітаю я в твоє волосся,
      Вітром південним тебе обійму.
      Не повернеш те, що вже відбулося
      Де ти блукаєш?! Не поряд чому?!
      Безхмарне небо, ти вкрий мене, захисти мене!
      Безхмарне небо , дай волю мені. (2р)
      Буду падати вічність у небо безхмарне,
      Буду там де ти, ніч нас сховає від всіх.
      Навіть коли усі мрії, сподівання вже марні,
      Я буду довго дивитись на небо й чути твій сміх.
      Безхмарне небо, ти вкрий мене, захисти мене!
      Безхмарне небо, дай волю мені. (2р)

      Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    «Ария Мистера Икс» (автор текста Клейнер О., композитор Кальман И.)

    Снова туда, где море огней,
    Снова туда с тоскою своей,
    Светит прожектор,
    Фанфары гремят,
    Публика ждёт,
    Будь смелей, акробат.

    Со смертью играю,
    Смел и дерзок мой трюк.
    Всё замирает,
    Всё смолкает вокруг.
    Слушая скрипку,
    Дамы в ложах вздохнут,
    Скажут с улыбкой -
    Храбрый шут.

    Да, я шут, я циркач…
    Так что же?
    Пусть меня так зовут вельможи,
    Как они от меня далеки, далеки,
    Никогда не дадут руки.

    Прокоментувати Мені подобається
    • Гость 8 років тому

      Смычок опущен,
      И мелодия допета,
      Мой конь, как птица,
      По кругу мчится.

      Дождём душистым на манеж
      Летят букеты,
      Но номер кончен и гаснет свет,
      И никого со мною рядом нет.

      Цветы роняют
      Лепестки на песок,
      Никто не знает,
      Как мой путь одинок.
      Сквозь снег и ветер
      Мне идти суждено,
      Нигде не светит
      Мне родное окно.

      Устал я греться
      У чужого огня,
      Но где же сердце,
      Что полюбит меня.
      Живу без ласки,
      Боль свою затая,
      Всегда быть в маске -
      Судьба моя.

      Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    Свечи

    Стою я в церкви,
    Надо мною потолок
    И ряд икон святых
    И со свечами уголок.

    Заходят люди,
    Каждый со своей бедой,
    А я прошу Его
    Покончить лишь с войной.

    Горят те свечи
    С просьбами людей
    И кто-то просит,
    Как у всех церквей.

    И вроде все не плохо,
    Хочется помочь,
    Да только суть людская
    Гонит меня прочь.

    Молюсь и понимаю,
    Не буду так просить,
    Не буду свечи ставить,
    Нет уж больше сил.

    Стою и думаю,
    Ну сколько им подать,
    Чтоб получить сполна
    Твою мне благодать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    ОКНО
    Я задыхаюсь в темноте.
    И в череде похожих дней.
    Мир заблудился в суете.
    Маски на лицах у людей.
    Словно огромный лабиринт.
    Всюду тупик, свободы нет.
    Серою краской день залит.
    А мне до безумства нужен свет.
    Что же так душно и темно?
    Я распахнуть хочу окно.

    Припев:
    Там, весна, поёт.
    Рассвет будит сердца.
    Любовь, в душе, взойдёт.
    Сорвёт маску с лица.

    Снова один бреду в толпе.
    Каждый спешит за миражом.
    Наглухо заперт сам в себе.
    И безразличьем прокажен.
    Хмурые лица вновь и вновь.
    В тусклых глазах надежды нет.
    Здесь похоронена любовь.
    А мне до безумства нужен свет.
    Что же так душно и темно?
    Я распахнуть хочу окно.

    Припев:
    Там, весна, поёт.
    Рассвет будит сердца.
    Любовь, в душе, взойдёт.
    Сорвёт маску с лица.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    СОН
    А ночь уже близка,
    И сон наш будет длиться до утра.
    Когда придешь ко мне
    В то место, где любовь пылает:
    Говори со мною без дыханья!
    Прикоснись, желанье пробуждая!
    Соблазни меня! Ты не уснешь...
    Припев:
    Этот сон, сон, в котором мы живем,
    Сон, в котором мы вдвоем, растворяемся дождем.
    Этот сон, сон в, котором даже днем,
    Забываем обо всем.
    Этот сон для нас вдвоем.

    В объятиях с утра
    Проснемся мы, и ни одни слова.
    Не смогут рассказать,
    Как в этом сне я счастлив.
    Говори со мною без дыханья!
    Прикоснись, желанье пробуждая!
    Соблазни меня! Ты не уснешь...
    Припев:
    Этот сон, сон, в котором мы живем,
    Сон, в котором мы вдвоем, растворяемся дождем.
    Этот сон, сон в, котором даже днем,
    Забываем обо всем.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    Где ты

    Взглядов и рук пустое скольжение
    И шепотом во след прости
    В бликах зеркал не те отражения
    Огня живого нет в груди

    Открывал душу настежь и терял
    Столько лет призрак счастья ждал

    Припев:

    Может я создал образ из света
    И зову лишь пустоту
    Ты мне воздух, задохнусь где ты
    Я ищу, значит найду

    Может опять прошла незамеченной
    Украдены дождем следы
    Только с душою моею обвенчана
    Не ведая о том лишь ты

    Зазвучит скрипка с нами в унисон
    Навсегда явью станет сон

    Припев:

    Может я создал образ из света
    И зову лишь пустоту
    Ты мне воздух, задохнусь где ты
    Я ищу, значит найду

    Может я создал образ из света
    И зову лишь пустоту
    Ты мне воздух, задохнусь где ты
    Я ищу, значит найду

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    Вечная любовь, верны мы были ей,
    но время зло для памяти моей,
    Чем больше дней - глубже рана в ней.
    Все слова любви в измученных сердцах
    Слились в одно преданье без конца.
    Как поцелуй
    И всё тянется давно
    Я уйти не мог, прощаясь навсегда
    Но видит Бог - надеюсь, жду, когда
    увижу вновь эту мою любовь.
    И дам я клятву вновь.
    Вечная любовь
    вся выпита до дна
    и путь один сквозь ад ведёт она,
    минуя мрак и туман,
    туман, обман.
    Все слова любви -
    безумный крик сердец.
    Слова твои и слёзы наконец
    приют для всех
    уже прожитых утех.
    Зорька рассветёт
    и в сумраке ночном
    умрёт, уйдёт,
    но оживёт потом
    и всё вернёт
    блаженный летний зной
    извечный летний зной.
    Вечная любовь,
    живут, что бы любить
    до слепоты
    и до последних дней
    одна лишь ты.
    Жить любя одну тебя, навсегда.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    Свечи

    Стою я в церкви,
    Надо мною потолок
    И ряд икон святых
    И со свечами уголок.

    Заходят люди,
    Каждый со своей бедой,
    А я прошу Его
    Покончить лишь с войной.

    Горят те свечи
    С просьбами людей
    И кто-то просит,
    Как у всех церквей.

    И вроде все не плохо,
    Хочется помочь,
    Да только суть людская
    Гонит меня прочь.

    Молюсь и понимаю,
    Не буду так просить,
    Не буду свечи ставить,
    Нет уж больше сил.

    Стою и думаю,
    Ну сколько им подать,
    Чтоб получить сполна
    Твою мне благодать.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 8 років тому

    НА КРАЮ
    Остановись, не убивай
    Из ран земли уже сочится кровь
    И мир вокруг теперь пустой
    Кромешный Ад, лишь души в Рай
    Ненужной пленницей в сердцах любовь
    Не убивай её, постой
    Боль сжимает сердце, как в тиски
    Мир, который рвётся на куски
    Страх, что переступим через край
    Господи, людьми остаться дай
    Не убивай, остановись
    В огне пожарищ правды не найти
    Не становись чужой бедой
    Опять в прицеле чья-то жизнь
    Всего-лишь шаг - и нет назад пути
    Давай мы оживим любовь
    Боль сжимает сердце, как в тиски
    Мир, который рвётся на куски
    Страх, что переступим через край
    Господи, людьми остаться дай
    Боль сжимает сердце, как в тиски
    Мир, который рвётся на куски
    Страх, что переступим через край
    Господи, людьми остаться дай
    Господи, людьми остаться дай

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще
Зараз обговорюють