Василь Бондарчук: Багато бізнесменів, моїх друзів, починають тренування з сьомої ранку

Василю, щонеділі ви вдягаєте чужий образ і співаєте на телеканалі «Україна» в програмі «Як дві краплі». Чи не втомилися ще?

Ні, навпаки. Перші програми, я пам'ятаю, мені було досить складно і дискомфортно, я не розумів, як і що робити. Але з кожною новою програмою ти розумієш, що цей процес затягує і стає дуже цікаво. Ну, і звичайно, працювати з такими професіоналами, як на проекті «Як дві краплі», це велике задоволення, тому що і знімальна група і гримери - це мегапрофесіонали. Коли з тебе роблять іншу людину, ти в легкому здивуванні. Тобто ти розплющуєш очі і бачиш перед собою не себе, це, звичайно, колосальні штуки. І, знову ж, виконання «наживо» - це завжди цікаво для вокалістів. І акторська майстерність - ти відкриваєш щось нове у собі. Ну, загалом, коли працюєш з професіоналами, це завжди дуже круто.

Але вам доводиться ламати голос... Чи виправданий такий ризик?

Найбільшим стресом для голосу була Брітні Спірс. Було десь дискомфортно, незвично, але це все відпрацьовується на заняттях вокалом, де ми з педагогом намагаємося добитися максимальної схожості. Ви знаєте, в принципі, якщо подивитися з іншого боку, то такі експерименти навіть розширюють діапазон можливостей. Коли ти починаєш робити інших артистів, де абсолютно інші тісітури, інші манери, ось тоді ти починаєш працювати над собою, починаєш шукати, починаєш підбирати - це і є особистісне зростання і, можливо, навіть вокальне зростання.

Рідні вас підтримують? Дивляться ваші ефіри? Вболівають?

Безумовно, так. І батьки, і дружина з дитиною дивляться, навіть приходили на ефір одного разу. Донька взагалі злякалася, сказала: «Ой, тату, ти так постарів» (сміється).

Василю, про вас уже давно говорять, що ви не лише співак, а ще й спортсмен. Ви починали з гандболу?

Гандболом я займався дуже серйозно і багато років. Я подумував навіть пов'язати з цим видом спорту своє життя. Потім раптово заспівав, оскільки я народився в сім'ї музиканта, і музика, знову ж, була з дитинства, практично з пелюшок - я засинав і прокидався під якісь репетиції, під звуки музики. Відповідно, коли я різко заспівав, мені довелося вибирати, що для мене важливіше - музика або спорт. Я їздив на всілякі фестивалі - всеукраїнські, міжнародні, отримував там гран-прі, перші місця, а паралельно ще грав у гандбольній команді. І з часом настав такий період, коли я перестав встигати - то з командою кудись не поїхав, то на якийсь фестиваль чи концерт не поїхав.

І ви вибрали музику...

Мені було дуже важко розлучатися з усім цим, але склалося так, що я обрав музику, і в принципі не шкодую. Я вступив до музичного училища імені Глієра, а потім ще вступив у авіаційний університет, вже після закінчення Глієра, тобто отримав дві освіти. Потім у моїй кар'єрі був мюзикл «Екватор».

Тобто ви брали участь в «Екваторі» разом з Розенфельд?

Так, так. Багато хто з тепер популярних зірок української естради брав участь у цьому мюзиклі, це і Тіна Кароль, і Лобода, й Ірина Розенфельд, яка сьогодні бере участь зі мною в шоу «Як дві краплі». Тобто багато людей, з якими я вчився, сьогодні вже досить серйозно заявили про себе в українському шоу-бізнесі.

Як зараз підтримуєте спортивну форму?

Я тренуюся щодня. А якщо у мене зйомки і не виходить, намагаюся мінімум тричі на тиждень тренуватися. Тому що коли ти входиш у ритм, в режим, розганяєш свій метаболізм - організм звикає до навантажень. І я всім рекомендую, я сам так роблю, починаю тренування зранку. Багато бізнесменів, мої друзі, починають тренування з сьомої ранку, тому що о дев'ятійпотрібно бути на роботі, а ввечері зазвичай ти втомлений і вже немає тієї продуктивності, немаєтого азарту. Якщо правильно харчуватися і додати мінімальні навантаження, як я і казав - тричі на тиждень якесь легке кардіо, ви завжди будете в прекрасній формі і завжди будете собою задоволені.

Ви сентиментальна людина?

Так. Тому що романтик - це прекрасний стан... Мені здається, що кожна людина, яка хоч якось пов'язана з творчістю, в душі романтик. Тому що коли ми творимо, ми все одно налаштовуємося на саме цю ноту чогось прекрасного, чогось вищого. І нам подобається просто вийти на озеро, сісти на березі і щось створити, щось придумати. Мені здається, це і є та сама романтика, той самий стан.