Сергій Притула: Президентські вибори не дадуть відповідей на основні питання

Відомий телеведучий та шоумен не хоче, аби його син ішов у шоу-бізнес. Натомість маленький Дмитро хоче стати солдатом. Сам же Сергій Притула готовий іти захищати країну в разі загальної мобілізації.

Також Притула прокоментував всі плітки навколо нього і Ольги Фреймут. А ще телеведучий вважає, що Україна ще не готова до узаконення одностатевих шлюбів.

Більше про життя Сергія Притули і його погляди на нього читайте в нашому ексклюзивному інтерв’ю.

Сергію, як росте син? Чим радує? Ким хоче стати, може, теж піде у шоу-бізнес?

Син росте добре. Без відхилення від норм зростання синів у такому віці. Зріст – близько 120 см. Вага – 23,5 кг. І як Еней у творі Котляревського, Дмитро «хлопець хоч куди козак».

Ким хоче стати син?

Зважаючи на останні події в країні, він прийняв тверде рішення стати солдатом. І на цей рахунок у нас із ним вже є свої домовленості. Зокрема, коли я їхав на Чонгар до наших прикордонників, сказав Дмитрику, що їду до солдатів. Син намалював їм малюнок, де українська армія перемагає загарбників. Пообіцяв, що я обов’язково віддам це військовим. Повернувшись, розповів Дмитру, що солдати дуже дякували йому. І тепер, якщо він хоче бути солдатом, то має робити деякі речі.

Станом на сьогодні кожного ранку, коли ми прокидаємось, я кажу: «Солдат Притула! Дві хвилини пішло!» І за цей час Дмитро має встигнути одягнутися до садочку. Адже він знає, що виконання нормативів приближує його до мрії. І наступного разу, коли тато поїде до солдатів, вони передадуть йому справжню гільзу від патрона. А ще він сказав, що якщо я колись поїду і побачу тих, хто нас ображає, маю їм переказати: «Дмитрик виросте. У нього буде танк і пістолет. І він вам не заздрить».

І про яку його кар’єру у шоу-бізнесі я маю говорити? Не збираюся його у це пхати. Адже дитинство має бути дитинством. Там, де ми маємо можливість разом долучатися до якихось соціальних ініціатив, наприклад «Починай із себе» Нового каналу, із задоволенням це робимо. У згаданому проекті ми переходили через пішохідний перехід. Тому що завжди так робимо. І нам не шкода було у цей момент сфоткатися. А зайвий раз водити дитину на якісь шоу-бізнесові імпрези або змушувати його крокувати подіумом під час показів колекцій українських дизайнерів – мені таке не подобається.

Колись Ольга Фреймут говорила, мовляв, подала на вас на аліменти, бо ви сказали, що Злата ваша донька. Чим закінчився процес?

Процес закінчився приблизно тим самим, чим у більшості випадків завершуються Ольжині голослівні заяви – великим ПШИКОМ. Я розумію, що пані Фреймут вчиняє надто багато галасу навколо наших з нею стосунків хоча б для того, щоб зайвий раз попіаритися на моєму імені. А ще щоб відвести увагу від свого мужчини, якого вона захищає як поранена горлиця своїх дитинчат у гнізді. Сподіваюся, що найближчим часом у Ольги Михайлівни знайдеться інший персонаж, на якого вона зможе відводити увагу від свого особистого життя. Позаяк вона вже давно не працює на Новому каналі. Можливо, на її теперішньому місці у неї вже з’явилися якісь нові вірні друзі, які будуть готові підтримати її у подальших піар-історіях. Оскільки мені вже, відверто кажучи, це набридло. 

Ваша кохана людина не сердиться через «роман» із Ольгою Фреймут, який вам постійно приписують?

Моя кохана людина – абсолютно адекватна жінка. І вона чітко розрізняє, де просо, а де полова. Тому кожного разу, коли Ольга Фреймут закатує очі й томним голосом розказує журналістам про якісь подробиці нашого з нею нібито спільного життя, моя кохана дуже з цього всього сміється й каже: «І що вона вигадає наступного разу?»

ЧИТАЙТЕ: Анфіса Чехова про любов до українців і про ситуацію в Криму

Вам подобається Анна Сєдокова?

Анна Сєдокова викликає в мене дружні й теплі спогади, позаяк минулого року ми працювали разом із нею в одному з телевізійних проектів Нового каналу («Співай, якщо зможеш»). Плюс я знімаю перед нею капелюха як перед людиною, яка вміє себе правильно подати в сенсі піару. І той факт, що в неї вже майже півмільйона фоловерів на Instagram, говорить сам за себе. Це жінка, яка вміє створити інформаційний прецедент і завжди цікава своїм прихильникам. На жаль, нічого не можу сказати про творчість Анни, тому що рідко перетинаюся з подібним форматом музики. Ну і загалом, якщо ми і бачимось, то приблизно раз на півроку десь на знімальному майданчику. Тому Анна Сєдокова – це Анна Сєдокова. Дівчина з красивими очима і… всім іншим. 

Чи плануєте ще якісь проекти з Педаном?

Ми наразі працюємо у «Педан-Притула Шоу». Поки що про якісь інші проекти не розмовляли. Зрештою, будемо відштовхуватись від задач, які перед нами ставитиме керівництво Нового каналу. 

Як ви ставитеся до сексуальних меншин?

Ніяк. Тобто я знаю, що вони є, що вони собі живуть, працюють, товчуть копійку… Вважаю, що вони приносять користь державі не менше, ніж гетеросексуали. Це такі самі люди, які ходять на роботу, сплачують податки, пишуть пісні, знімаються на ТБ тощо. До моменту, поки вони мене не чіпають, я налаштований абсолютно нейтрально. Не підтримую гомофобські заяви, а-ля що їх усіх потрібно спалити в печах або посадити в концтабір. Адже це особиста сексуальна драма кожної окремо взятої людини. Тому мені якось байдуже. Скажу так: я не знаю, коли останній раз про це думав.

Ви підтримуєте ідею узаконення одностатевих шлюбів в Україні?

В Україні – ні. Я категорично проти. Розумію, що десь за кордоном, у європейських країнах, в Америці і т.ін. подібна практика уже стала нормою. Але давайте говорити відверто. В Україні суспільство ще не готове до подібних кроків. Якщо колись ситуація зміниться, люди будуть поводитися більш терпимо і лояльно, і в нас не буде таких проявів гомофобії, як зараз, тоді можна буде потенційно таке питання піднімати. Зараз легко напоротися на сильний спротив суспільства. Плюс церква обома руками стане на підтримку позиції про заборону. В результаті подібна ініціатива може викликати зайвий і непотрібний нікому спалах насильства по відношенню до учасників ЛГБТ-товариств.

Що думаєте про політичні події в Україні?

Думаю, що все тільки починається. Мені надзвичайно цікаво спостерігати за розвитком подій. Ось, наприклад, кілька днів тому з’явилась заява від партії «Самопоміч», яку очолює Андрій Садовий, про те, що вона буде брати участь у виборах до Київради. Таку ініціативу львівського міського голови я вітаю обома руками. Особливо зважаючи на те, що формування списку відбувається з низів – люди самі вирішують, кого вони хочуть делегувати до Київради. А не партія їм нав’язує тих чи інших персон зі свого списку. Зважаючи на дії Андрія Івановича Садового під час української Революції цього року, думаю, що у нього з’явилося багато шанувальників та послідовників у столиці. Буде цікаво подивитись на діяльність цієї партії, якщо їй все ж таки вдасться потрапити до Київради. Київська публіка вже скучила за чимось новим і свіжим у сенсі державних структур.

Думаю, що президентські вибори не дадуть відповідей на основні питання, що зараз турбують людей. А це, мені здається, стосується більше того, що наразі відбувається в економіці, а не в політиці. Якщо теперішній владі вдасться стабілізувати економіку, це буде прекрасно.

Скажу чесно, я і більшість моїх знайомих однозначно готові ділитися з державою, а не «никатися» у якихось сірих чи чорних бухгалтеріях. Але потрібно вже оперативно приймати і затверджувати якісь зміни до податкового кодексу. Людей, які хочуть віддавати свою частину державі, кратно більше за тих, які цього робити не хочуть. Отже, маю прохання. Будь ласка, зробіть так, щоб той самий бізнесмен чи фізична особа не потерпали від поборів з боку контролюючих органів. Усі гроші, які виносяться на хабарі, вартує скерувати у корисне русло, зокрема у вигляді сплати податків у місцеві чи загальноукраїнські бюджети. Зробіть стосунки між державою і людьми прозорими. І такими, за яких займатися бізнесом в країні стане вигідно.

Якщо буде загальна мобілізація, підете в армію?

Звісно. Я не служив у лавах збройних сил України. Після одного лондонського інциденту практично не бачу на ліве око, і військкомат к далекому 2001 році сказав мені, що такі бійці їм не потрібні. Але якщо країна покличе, то які питання? Однак не знаю, де можу принести більше користі своїми діями – на лінії фронту чи за її межами… 

Ким хотіли би стати в наступному житті?

Ще в цьому житті зробив не все, що хочу. Не люблю забігати наперед. І якщо вірити у всю цю історію з реінкарнаціями, то те, ким я стану у наступному житті, визначається під кінець того, як я пройду цей шлях. Хтось там зверху перегляне цей дебет-кредит і вирішить, чи буду я у наступному житті людиною з головою тигра, камінчиком при дорозі, об який усі будуть стукатися ногами, чи пташкою, яка літає і какає на пам’ятник Леніна. Не знаю…не замислююся про це.

З кого берете приклад для наслідування?

Насамперед з мого покійного батька. Для нього поняття слова важило значно більше, ніж якісь матеріальні речі. У колі моїх знайомих знають: якщо я вже даю слово, то хоч небо хай в Дунай упаде, але зроблю обіцяне. Брати приклад з якихось незнайомих мені людей, яких зробили відомими піар-технологи та преса, вважаю, неправильно.

Ви були противником соцмереж, але ось зареєструвалися у Facebook – що вас до цього підштовхнуло?

Після того, як мама зареєструвалась у FB, я зрозумів, що 1) відставати не можна, 2) це єдина можливість побороти всіх "фейкових" Притул у мережі і 3) мені катастрофічно бракує спілкування з людьми...

Колись, коли я працював у «Підйомі», п’ять разів на тиждень у ранковому ефірі міг висловити свою думку з приводу тих чи інших подій, поділитись радістю чи смутком etc. Зараз цього бракувало. А коли відмінилися концерти «Вар’ятів», стало катастрофічно не вистачати.

Усі ви знаєте, що я «дикий» у сенсі соцмереж та інтернету, але зараз, за сприяння небайдужих помічників:), намагаюся те все якось опанувати.

Читайте також, що про свої політичні погляди розповів колега і друг Притули, Олександр Педан! 

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!