Український англомовний проект The Erised святкує 4-річчя. За цей час колектив встиг підписати контракт з британським лейблом Med School, видати EP "Desire" і дебютний альбом "Room 414", дати концерт у Лондоні, презентувати кліп, проїхатися з туром Америкою і стати одним із 18 фіналістів Національного відбіркового туру на Євробачення в цьому році.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Про те, як створити власну групу, чи складно пробитися молодим музикантам з України на світову сцену і як продати український продукт на Захід, розповів нам засновник групи, музикант і композитор Ігор Кириленко.
Досконалості немає меж. Це важливо пам'ятати всім – будь ти музикантом або автомеханіком.
- Скільки сьогодні коштує створити групу і зробити її успішною?
В першу чергу я – музикант. Не продюсер. Тому в моєму розумінні створити групу – це зібрати однодумців, з якими можна творити. Напевно, я мрійник. Для мене успішний той проект, в основу якого покладена любов до своєї справи, професіоналізм кожного учасника і праця. Мова не йде про гроші. Так, у мене були витрати, вони є і сьогодні, це оренда студій, покупка техніки, інструментів, але це ті вкладення, без яких абсолютно неможливо робити музику. Будь-музикант мене зрозуміє. Навіть для репетицій у гаражі потрібно цей самий гараж орендувати. Але якщо говорити про глобальне фінансування – на момент створення The Erised у мене не було ні впливових спонсорів, ні продюсерів, я не брав кредиту в банку і не позичав грошей у друзів. Була ідея і бажання розвиватися.
- Зараз The Erised молодий амбітний колектив, відомий не тільки в Україні, а й за її межами. Ви видаєте свої пісні на британському лейблі, даєте концерти в Америці. А з чого все почалося?
Для мене все почалося з бажання створювати якісний продукт, прищепити українській молоді смак до гарної музики і підняти рівень поп-культури в країні в цілому. До появи The Erised я займався електронним проектом Hidden Element. Я не припинав писати музику для нього, колектив існує донині, готується до видання новий матеріал, але заробляти тільки цим проектом у реаліях українського шоу-бізнесу неможливо. Я зіткнувся з тим, що для вітчизняного ринку ця музика не є ходовою. Український слухач орієнтований на поп-контент. А у мене була мрія: я хотів жити, заробляючи улюбленою справою, тому що крім музики нічого не вмію. Тому вирішив діяти.
Закінчивши університет у Харкові, я приїхав до Києва, щоб бути ближчим до музичної тусовки. Почав шукати однодумців, таких музикантів, як я, талановитих і неординарних людей, щоб разом створити проект. Я дуже наполегливий і завзятий, а може, просто везучий (сміється), але доля мене завжди зводить з потрібними людьми. З клавішником Данилом Маріним нас познайомив мій партнер по Hidden Element. Почали разом писати музику, я робив різні заготовки, ми експериментували зі стилем, і коли став накопичуватися музичний матеріал, я запропонував створити групу. Пізніше нам порадили барабанщика – Олександра Люлякіна – він тоді грав у складі вже відомого колективу Бумбокс. Разом стали збиратися на репетиції. На цьому етапі нас познайомили з Сонею Сухоруковою. Запросили її на одну з репетицій, вона наспівала мелодію під нашу музику, і так у групи з'явилася вокалістка. І буквально відразу ж пісня Pray. Коли зустрічаються правильні люди – все виходить невимушено і саме по собі. Пісня Pray була записана практично з першої зустрічі, з одного дубля і донині є візитною карткою групи.
- Як вийшло, що пісні The Erised стали видавати британці?
Для будь-якого музиканта видавати свою музику на престижному лейблі – це досягнення. Адже чим відоміший лейбл, тим більше привілеїв. Коли я почав захоплюватися музикою, я стежив за багатьма лейблами, яких артистів вони беруть, з ким і як працюють. Тоді британський лейбл Hospital records і його підрозділ Med School для мене були чимось з розряду недосяжного. Потім я почав писати музику, шукав контакти лейблів, писав їм, стукав у зачинені двері і мене помітили, піснями мого попереднього проекту Hidden Element стали цікавитися, їх почали видавати в Америці, Британії, Німеччині. Тому коли з'явився The Erised, було легше, були вже напрацьовані контакти. Ми записали 4 пісні, і хлопці з Med School зацікавилися. Так ми стали першим і до сьогодні єдиним українським колективом, який видається на британському лейблі такого рівня. І для Med School, до речі, це перший досвід роботи з поп-групою.
Моя формула успіху це: талант + старанність + робота над собою.
- У твоєму послужному списку сотні написаних треків, більше тисячі відіграних концертів і десятки країн, в яких ти виступав. Чи вважаєш ти себе реалізованим музикантом?
Досконалості немає меж. Це важливо пам'ятати всім – будь ти музикантом або автомеханіком. Якщо ти займаєшся улюбленою справою, а не просто протираєш штани в офісі, ти повинен розвиватися і працювати над собою. Ніколи не можна зупинятися на досягнутому. Я займаюся музикою близько 10 років. Щодня я щось роблю – граю на гітарі або пишу. Я трудоголік, так вихований і вимагаю такого ж ставлення до роботи від усіх членів колективу.
- Що для тебе популярність? Чи є для артиста популярність синонімом слова "реалізованість"?
Все залежить від мети, яку перед собою ставить артист. Є ж гонорові люди, для яких на першому місці впізнаваність, автографи, папараці. Але це не про музику. Для мене популярність – це як можливий наслідок роботи. Ти можеш бути популярним, а можеш і не бути. Це не те, до чого потрібно прагнути, не мета. Важливо робити хороший якісний продукт, щоб він був затребуваним на ринку, щоб пісні, які ти створюєш, подобалися і їх слухали. Коли ти отримуєш зворотній зв'язок від слухача (у вигляді скачувань твого треку, покупки альбому або просто коментаря в соцмережах), розумієш, що все не дарма.
- В нашій країні дуже багато талановитої молоді. Що ти, як досвідчений музикант, можеш їм порадити? Як домогтися успіху?
Секрет успіху простий. Щоб чогось досягти у світі музики, як і будь-якій іншій сфері, потрібно невпинно працювати. Щодня. Талант – це лише частина успіху. Народитися талановитим – це не досягнення, це хороша складова для того, щоб домогтися якогось результату в житті. Але мені щиро шкода людей, обдарованих природою, з хорошим потенціалом, які не працюють над собою. Це шлях в нікуди.
Моя формула успіху – це: талант + старанність + робота над собою. Я пишу щодня. З моменту, як я захопився музикою і навчився працювати в Ableton (програма, в якій пишуть музику, – прим. ред.), не було ні дня, щоб я щось не робив: я весь час пишу, кожну вільну хвилину приділяю музиці. Так як у цьому сенс мого життя.
- Бувають же щасливчики, яким усе легко дається і таланить у житті. Чи віриш ти в удачу?
Я вважаю себе щасливчиком. Мені вдалося реалізувати одну зі своїх мрій – заробляти на життя улюбленою справою. Небагато хто може похвалитися цим. Але це не удача. Для мене це копітка робота. Мені ніколи нічого в житті не давалося легко. Все, що я маю на сьогоднішній день – результат важкої праці. Коли в 2013 я приїхав до Києва з Харкова, мені ніде було жити. У прямому сенсі цього слова. Це було абсолютно чуже мені місто, у мене не було в ньому ні друзів, ні рідних. Я тільки закінчив інститут, у мене було величезне бажання писати музику, щось робити, у мене навіть була група в Харкові, але я вирішив переїжджати до столиці. Тому на останні гроші я орендував гараж і оселився в ньому. Бували дні, коли мені не було чого їсти і я лягав спати раніше, щоб не "бурчав" живіт. Зараз мої справи трохи кращі, в гаражі "живе" моя машина (сміється).
- Напередодні фіналу Національного відбіркового туру на міжнародний конкурс Євробачення, де твій проект братиме участь, хочеться дізнатися – чим плануєте дивувати?
Сильною піснею. З дуже глибоким змістом. Ми не будемо створювати шоу, спробуємо достукатися до сердець. Рік тому я дізнався про проблему рабства в Україні. 21 століття на дворі, в голові не вкладається, що в нашій демократичній країні існує продаж людей, їх експлуатація і рабство. Коли ти дізнаєшся про таке, складно залишатися байдужим. І я написав "Heroes" – пісню, з якої почалася співпраця нашого колективу з Фондом по боротьбі з рабством. З цією піснею ми йдемо на фінальний відбір. Хочемо, щоб якомога більша кількість людей дізналися про те, що є така проблема. Мало говорять про це, і тим не менше на сьогоднішній день в Україні понад 210 тисяч рабів.
Нагадаємо, вже відомий список учасників Нацвідбору на Євробачення 2018. Хто збирається представити Україну на пісенному конкурсі – дізнайся за .
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі