Що зірки отримували на Новий рік в дитинстві: зворушливі історії від Позитива та інших зірок

Мало для кого Новий рік проходить без особливих емоцій, адже кожен дорослий і дитина таїть у собі надію на те, що має статися щось хороше. Звичайно ж, діти з особливим хвилюванням чекають на Новий рік, адже для них - це диво, чого не скажеш про багатьох дорослих.

Ми вирішили напередодні Нового року 2019 (року Жовтої Свині) поспілкуватися зі знаменитостями і дізнатися про те, як вони ставилися в дитинстві до Нового року, які подарунки отримували. А також ми покажемо тобі новорічні фотографії Позитива (Олексія Завгороднього), Наталки Карпи, хореографа Євгена Кота і його дружини.

Співак Позитив:

Однажды накануне Нового года родители попросили нас с сестрой написать письмо Деду Морозу и, по традиции, положить его под ёлку. Не прошло и полдня, как мама и папа позвали нас и с удивленными лицами достали из факса послание, которое оказалось ответным письмом от Дедушки Мороза: "Дорогие Лёша и Лиза, я получил ваше письмо и прочитал все пожелания. Надеюсь, что мои подарки к вам скоро дойдут. Не забывайте слушаться родителей!". Сказать, что мы были в шоке, ничего не сказать )) Как после этого не поверить в настоящее новогоднее чудо?!

новорічні дитячі фото зірок — Позитив © прес-служба артиста

Співачка Наталка Карпа:

Найяскравішим новорічним спогадом є те, як ми із батьком пішли вибирати Снігуроньку під ялинку. Коли ми прийшли до магазину, там були якісь однакові виготовлені за Держстандартом іграшки: величина, форма і, можливо, тільки кольором вони відрізнялися. Серед них стояла одна, яка вирізнялася з-поміж усіх представлених на вітрині - вона була, напевно, вдвічі вище і мала зовсім інший наряд. Мені здалося, що саме ця Снігуронька повинна стояти у нас під ялинкою. Вона, звичайно, була і вдвічі дорожчою. Мене почали переконувати, що вона нам не потрібна і ми навіть не зможемо її запакувати. Але я не здавалася. Дуже добре пам'ятаю, як довго нам підбирали упаковку, а коли приїхали додому, мама не вірила очам, що у нас вдома є така красива новорічна красуня. У нас до цих пір є старі фотографії, які ми час від часу переглядаємо і, коли згадую цю історію, цю Снігуроньку, я завжди мимоволі посміхаюся, тому що розумію, що це дитячий закал - коли ти вибираєш свою мрію, мету і, що б не було, ти до неї повинен йти. Навіть, якщо немає відповідної упаковки, все одно потрібно відстоювати своє. Тому для мене це був не просто подарунок - це маленький новорічний урок. Так, із дитинства, гартувався міцний характер "Сонцезалежної".

Співак Олександр Порядинський:

Для меня Новый год - это семейный праздник, в буквальном смысле. Я не люблю шумные вечеринки или ресторанные застолья, когда ты отмечаешь завершение года с неизвестными людьми. Мы с моими родными готовим ужин, накрываем на стол и в домашней обстановке встречаем бой курантов. Я ценю каждое мгновение, проведённое с родителями, братьями, так как подолгу отсутствую из-за гастролей. В детстве, сразу после дня Св.Николая, я с особым чувством восторга ожидал ночь с 31 декабря на 1 января, по правде говоря, эти же чувства посещают меня и сейчас. Я рос в простой многодетной семье, нас не баловали, поэтому каких-то грандиозных или очень дорогих подарков мы не дарили друг другу. Я получал практичные и нужные подарки - новая куртка, например, или костюм. Знаете, мне кажется, дело даже не в сюрпризе или понимании ценника презентованной вещи - я был рад всему, понимая, что моим маме и папе приходится непросто. К счастью, я сейчас могу позволить себе приехать в родную деревню и подарить семье то, чего бы они хотели, о чем мечтали. Пришло мое время делать семью счастливой!

Режисер Герман Ненов:

Лучший подарок, который я получал под елочку в детстве — это была электрическая железная дорога. В 1992 году во время тотального дефицита ее презентовал мне папа, который разыскал ее в первом в нашем городе валютном магазине и купил за доллары. Уверен, такая была одна на всю Одессу! Когда я увидел ее под елкой — просто пищал от радости. Знал бы я, что в более взрослом возрасте разлюблю поезда и поездки на них. Но тогда был вне себя от восторга! А еще спустя пару лет папа привез мне из-за границы фирменный конструктор ЛЕГО.

Хореограф Женя Кот:

Я дуже добре пам'ятаю свій найяскравіший подарунок на Новий рік від батьків. Це була велика тарілка екзотичних фруктів, яку для нас підготували батьки. Мені тоді було 7 років ??? Я пам'ятаю захват брата і сестри, і свої враження від кокоса! На той час це було щось незабутнє. Тоді дивувати було простіше))

Спортсменка Наташа Татаринцева (дружина Євгена Кота):

На це питання відповіла мама, оскільки всі мої думки були лише про гімнастику: "Ну що ти могла просити на Новий рік? М'ячик, або скакалку, або стрічку. Іграшки якісь, але не ляльки. З ляльками ти так і не грала, по-моєму!)))"