Мама Кузьми "Скрябіна" розповіла, чим внучка Барбара нагадує їй сина

У неділю, 2 лютого, виповнилося п'ять років з дня смерті лідера українського гурту Скрябін Андрія Кузьменка.В ексклюзивній рубриці програми "Ранок з Україною" на каналі "Україна" про роль матері у житті відомих чоловіків, мама Кузьми Скрябіна відверто розповіла, як зуміла стати для сина найкращим другом та які згадки про нього буде зберігати усе життя.

Кузьма Скрябін – легендарний музикант, талановитий письменник, надзвичайний друг. Вдова Андрія, Світлана, завжди говорила, що вони були не просто парою, а насамперед, добрими друзями. Так і з донькою Барбарою. Ну, а для своєї мами Андрій лишається найкращим у світі сином. Цього року Андрію б виповнилося 51, з цього приводу Ольга Кузьменко гостинно запросила журналістів "Ранку з Україною" до себе додому і пригостила улюбленими стравами музиканта, а саме литовським борщем і голубцями з тертою картоплею. За столом жінка пригадала, які вони були нерозлучні.

Таке було враження, що один без одного ніяк не зможе. Дуже погано він переносив ясла, садок. Він же в школу ходив далеко, напевно, півтора кілометра потрібно було йти. То ми ходили разом в перший і другий клас, він ніколи не стидався, що іде з мамою. Не було поняття, щоб він з ким бився в школі чи на вулиці. Він ніколи не грав у футбол. Отого штовхання не розумів
пригадує мама Кузьми Ольга Кузьменко в ефірі каналу "Україна".

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

ТНМК згадали, як Кузьма Скрябін тролив глядачів популярного в 2000-х ТВ-шоу (це дуже смішно)

У футбол не грав, натомість на велосипеді міг ганяти днями. Спорт спортом, але ж є ще музична школа. Ольга Михайлівна, як викладач музики, не могла дозволити Андрію ігнорувати заняття. Заради нього навіть вигадала спеціальну "методику". Але синовий підхід до музики жінка серйозно не сприймала. І хоча настояла на тому, щоб Андрій вступив до медичного інституту, не ставала на заваді творчої реалізації. Тож коли хлопець зайняв третє місце на фестивалі "Червона рута", зважився на переїзд до Києва. Їхав не сам – уже з дружиною Світланою.

Та була одна розмова з сином, яку пані Ольга пригадує, наче це було вчора, – коли він приїхав, і замість кухні попросив маму посидіти з ним у машині. Тоді він розповів їй, як ледве не загинув.

Коли він їхав з Яремчі в Івано-Франківськ, скоротив дорогу по якісь лісній просіці. І там чи то шини, чи то горів торф – було повно диму. І ще й лісовоз їхав навпроти, ніхто нічого не бачив. Так була написана пісня "Мам". І я сказала: "Очевидно, правильно ми з тобою поступали, що ти написав таку оду мамі. Подумати, що то буде такий хіт, я навіть і не могла
поділилася Ольга.

Хіт – бо все у пісні правда. І навіть рядок про "тижнями їй не дзвонив" мав свою історію.

Не по нашій з ним вині. Була недомовка якась – зовсім треті люди щось не те сказали. І Андрій мені сказав щось не так, якби мені подобалося. Я йому не дзвонила, а він мені. І так пару тижденьочків витримали – це ж було так, наче ціле життя! Так, що аж вилилось у пісню
розповіла мама Кузьми Скрябіна.

Більше такої паузи у їхніх розмовах ніколи не було до 2015-го року. Тоді 2 лютого Андрій загинув у жахливій аварії.

Андрія забути і замінити неможливо, але в Ольги Михайлівни тепер є новий найкращий друг, дуже схожий на її сина. Це онучка Барбара – Бася. Дівчина, так само, як колись її тато, дзвонить бабусі щодня. Ольга Михайлівна мріє, щоб її онучка була не просто щасливою, а ще й впевненою, самодостатньою людиною. Так вона виховувала і свого Андрія. Кузьма – це легенда, а для Ольги Михайлівни він лишається найкращим у світі сином.