Українська акторка Ольга Атанасова дізналася про смерть батька лише через два роки

Відома українська акторка Ольга Ольга Атанасова вперше розповіла про втрату свого батька, актора фільмів «Без року тиждень», «Які ж ми були молоді» та «Проект "Альфа"» Анатолія Лук'яненка. Про те, що його не стало, зірка серіалу «Папаньки» дізналася через два роки під час війни. Про це вона повідомила в інтерв'ю для YouTube-каналу журналістки Аліни Доротюк.

Читайте також: Зірка «Шерлока» зізналася, що отримала роль у серіалі завдяки «кумівству»

За словами Ольги, вона тривалий час не спілкувалася з батьком. Близькі стосунки вони мали лише у дитинстві акторки. По суті, про смерть тата Атанасова дізналася від чужих людей.

«Я не знаю, що було б, якби мені зателефонували і сказали, що це, наприклад, трапилося вчора. Мабуть, у мене були б інші вчинки. Можливо, я якось інакше щось зробила б. Як мінімум, я поїхала б до нього... Але я дізналася, як факт. Дізналася про це не від людей, які жили з ним, а просто так... можна сказати, за кавою з друзями. Причому це було... хтось, комусь, десь... ця інформація просто спливла. Я дізналася, що він помер два роки тому, — поділилася Ольга.

Актриса засмучена, що друга дружина її батька не вийшла з нею на зв'язок і не повідомила трагічну новину. Проте ділити спадщину через суд не в її планах.

«Я б не хотіла зараз відбирати якесь майно, квартири, судитися це взагалі не про мене. Але просто повідомити... Так, я розумію, що я з ним не спілкувалася, не підтримувала стосунки. (…) Я хочу з нею побачитися і запитати: "Невже ви так любите гроші і для вас немає нічого святого?". Одна квартира, в якій батько жив з нею... Я думаю, батько міг подарувати або залишити її мені. Швидше за все, а може, і вже вона залишиться їй. Але є й інша квартира, де я прописана і моя дочка Адель. Добре, що ця квартира не була приватизована. Якби вона була приватизована, мене взагалі могли б з неї просто виписати, і я б про це навіть не дізналася», — сказала Ольга.

Актриса зізналася, що в дитинстві тато був для неї навіть важливішим, ніж мама. З ним було більше спільних тем для розмов, бо вони обоє актори.

«Зараз, я не те, щоб шкодую... але все ж таки, коли людина жива, десь там у тебе є така штука... "А можливо, колись...". У нас, я певна, було стільки спільних тем. Навіть більше, ніж із мамою, бо він актор. Якщо так подумати, ми могли з ним говорити годинами. І десь я розумію, що цього більше ніколи не буде. Я не знаю, з якими думками він йшов. Я не знаю, чи думав він про мене... Може, він також думав про мене? Може він хотів мені щось сказати», — розплакалася Атанасова.