Наводимо вам його пряму мову без змін.
В історії кожної країни бували кризові ситуації, коли доводилося приймати важливі і жорсткі рішення. Коли наміри влади і народу на перший погляд не збігаються, і людям доводиться виходити на вулиці, щоб бути поміченими і почутими.
Мені здається, багато з тих, хто вийшов зараз на площі, менше знають про умови, які Україна мусить виконати для «зближення» з ЄС, а більше думають про цивілізованість, культуру і ті цінності, з якими асоціюється Європа. Освіченість, інтелігентність, данина історії та традиціям держави, зрештою, справедливість і законність, абсолютно вірні ідеали «старого світу», які так приваблюють українців. Їх брак і необхідність часом гостро відчувається, але при цьому не варто забувати і про інший бік медалі.
Я європеєць - латвієць, і чудово розумію, з якими наслідками зіткнеться країна в результаті підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Будь-який перехідний період легко ні для кого не проходить! Але цілі правильні і потрібно бути морально готовими до прийдешніх складнощів.
Для мене гімном подібних етапів розвитку країни є пісня Ігоря Талькова «Я вернусь». У цьому творі сказано все і про всіх нас, і те, що нас турбує. Я вдячний родині Ігоря Талькова, яка дозволила мені виконувати її. Ця пісня перевернула багато що і в моєму житті і навчила мене відчувати і розуміти, що таке батьківщина.
Україна свого часу прийняла мене, підтримала і дала можливість розвиватися в улюбленій справі. Вона без перебільшень стала для мене другою рідною домівкою, і зараз я не можу спокійно дивитися на те, що відбувається на вулицях, не можу спокійно думати про те, що може трапитися. У відстоюванні своїх ідей і принципів важливо, насамперед, залишатися людьми. Я вірю і сподіваюся, що так і буде, що ні від однієї зі сторін не буде провокацій, а зустрічі толерантних, вихованих людей лише підтвердять той факт, що Україна - європейська країна.