Сьогодні, 16 червня, депутати проголосували за проект закону, який передбачає введення квот для пісень українською в ефірі радіостанцій.
Він передбачає, що радіоорганізації зобов'язані забезпечити частку пісень державною мовою не менше 35% від загального часу звучання пісень протягом доби, а також у тимчасових проміжках з 7.00 до 14.00, з 15.00 до 22.00. Квота вводиться поступово: протягом першого року після вступу закону в силу квота повинна складати 25%, другого року – 30%, починаючи з третього року – 35%. Даний закон вступає в силу через чотири місяці після публікації.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Також не менше 60% добового обсягу ведення передач (новини, ранкові програми) повинні здійснюватися українською мовою. Ця квота також вводиться поступово: 50% у перший рік дії закону, 55% – у другий рік, а починаючи з третього – 60%.
Для того щоб розібратися в цьому питанні більш детально, редакція tochka.net звернулася до магістра інтелектуальної власності, керуючого партнера Правового будинку "КОПІРАЙТ" Юлії Іськової.
Юлія розклала по поличках усі плюси та мінуси квот на збільшення кількості україномовних пісень, а також дала експертну оцінку щодо нового законопроекту.
Експерт вважає, що так завзято і з непідробним інтересом наша творча інтелігенція давно не обговорювала правові питання. Думки щодо законопроекту про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" розділилися з властивим останнім часом національним забарвленням.
магістр інтелектуальної власності, керуючий партнер Правового будинку "КОПІРАЙТ"
Основне завдання введення ліміту на будь-що – це розвиток власного виробництва та, як наслідок, зростання національного економічного показника. Чи все так буде у сфері національного музичного продукту, який, до слова, використовує текстову складову пісень різними мовами? Від цього не страждає сама пісня, а український виконавець може гідно конкурувати на міжнародній арені. Чи можна взагалі обмежувати творчість автора якимись рамками? І яке основне завдання Міністерства культури України на сьогодні в цьому питанні? Отже, давайте все ж таки зрозуміємо, в чому плюси та мінуси запропонованих нововведень.
Позитивні моменти:
- Українська музика та виконавці національного продукту зможуть за прямою нормою Закону вимагати прийняття їхнього матеріалу в ротацію, посилаючись на чисельний показник встановлених квот.
- Приведення до ладу ліцензій багатьох організацій мовлення на предмет відповідності нормам законодавства, в тому числі з нововведень (але це для деяких радіостанцій може стати й істотним мінусом).
- Ефір стане наповненим не менше ніж на 50% піснями українських виконавців, і при цьому їхні пісні (словесно-музичний твір) повинні бути створені у своїй більшості українською мовою (тому що автори законопроекту пропонують зробити не менше 75% ефіру саме з пісень українською мовою). Пісня складається з тексту та музики (що становить в рівних частинах % твору), і якщо композиція створена без слів, то фактично вважається, що вона підпадає під дію цих квот. Виконавець – український, музика без слів від такого виконавця– українська, все підходить. Тільки є ще такі поняття, як переробка, семплування, ремікси і т.д. Чи зможуть законодавці у цьому всьому розібратися і за звітами радіостанцій зробити правильні висновки про виконання норм Закону?
- Творче суспільство почало говорити про те, що йому потрібно і в якому вигляді. А телерадіомовлення позначило свій статус – лакмус інтересів слухача. Ще стільки питань попереду потрібно вирішити, а спільність інтересів, так, як і їхня відмінність, дає один важливий, але позитивний висновок – формування власної позиції.
- З'явиться багато нових і мало відомих слухачеві груп, які, можливо, завоюють їхні серця і зможуть створити конкуренцію на музичному ринку.
Негативні моменти:
- Щоб заповнити ефір музикою українського виробництва, радіостанції змушені будуть використовувати іншу (можливо, більш низьку за якістю) систему відбору – виконати норму Закону потрібно, а чи встигнуть пісні "наших" стати вже улюбленими хітами для слухача? І чи захоче рекламодавець розмістити свою рекламу на радіо під час звучання малопопулярних пісень національного виробництва?
- Свою частоту, звичайно, радіо втратити не захочуть, тому або будуть істотно скорочені години мовлення, або заміна ефірного часу аналітичним матеріалом.
- Коли вказівки лунають із боку вищих органів, то спочатку відбувається процес відторгнення та неприйняття. Адже в Законі України "Про телебачення і радіомовлення" вже давно була норма про квоту в радіоефірах, а саме: не менше 50% національного продукту, але чи виконувалася вона?
- Також варто пам'ятати, що чинний Закон позначає принципи свободи мовника, а держава створює всі необхідні умови для забезпечення культурних та інформаційних потреб громадян (у тому числі, в розумінні Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про державну мовну політику"). Тобто свобода самовираження громадянина України не українською мовою закриває для нього можливість донесення за допомогою радіохвиль його творчості?
- Пошук компромісів займе набагато більше часу, ніж перевірка системи "жити за новими правилами".
- Як варіант, можливий протест слухача, який буде шукати альтернативні методи, щоб послухати своїх улюблених виконавців. Такий слухач "піде в Інтернет" і дасть поштовх до розвитку нових форм спілкування для підтримки його музичних потреб.
- На сьогоднішній день в країні, де про українські таланти ми дізнаємося тільки напередодні відборів на "Євробачення" і починаємо тоді ними пишатися; в країні, де небагато артистів, авторів та їхніх продюсерів знають про свої права, а концертні агентства продовжують боятися возити в тури музикантів, тому що непомірні податки з'їдять весь заробіток навіть популярних виконавців; знайшли вихід – введення квот.
магістр інтелектуальної власності, керуючий партнер Правового будинку "КОПІРАЙТ"
Питання в іншому: чому всі дискусії зводяться до постів у соціальних мережах та інтерв'ю? Абсолютно очевидно, що за культурну сферу повинні боротися всі її представники, але юридично зваженими способами. Потрібно привчити вирішувати всі питання у творчому середовищі правовими методами з залученням профільних фахівців. І обов'язково випереджати прийняття таких законопроектів своїми слушними пропозиціями, не чекаючи внесення нових з боку державних органів.
До речі, нещодавно свою думку з приводу введення квот висловила солістка групи Onuka –Ната Жижченко. Співачка не бачить сенсу в подібних діях і вважає, що в Україні є багато хороших україномовних груп, які співають російською мовою.
Всі найактуальніші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net