Квоти на українську музику: думка професіоналів

Вчора, 16 червня, депутати проголосували за проект закону, який передбачає введення квот для пісень українською в ефірі радіостанцій.

Він передбачає, що радіоорганізації зобов'язані забезпечити частку пісень державною мовою не менше 35% від загального часу звучання пісень протягом доби, а також у тимчасових проміжках з 7.00 до 14.00, з 15.00 до 22.00. Квота вводиться поступово: протягом першого року після вступу закону в силу вона повинна складати 25%, другого року — 30%, починаючи з третього — 35%. Даний закон вступає в силу через чотири місяці після публікації.

У зв'язку з цим редакція tochka.net вирішила дізнатися думку професіоналів своєї справи — продюсерів шоу-бізнесу, PR-стратегів і юристів. У кожного з них своє бачення щодо нового закону. Вадим Лисиця, Сергій Дідковський, Ігор Гончаренко, Михайло Ясинський, Володимир Бебешко, Яна Прядко, Мар'яна Вороніна, Олександр Кажиян — в коментарях нашому виданню про збільшення квот на україномовні пісні.

[expert author="Вадим Лисиця" position=" продюсер" photo_id="537046" label=0]По-перше, якщо мова йде про внутрішній продукт, то тут, скоріше, частка україномовних пісень складе 17,5%. По-друге, дані квоти будуть вводитися поступово — протягом першого року після вступу закону в силу вона повинна становити 25%, другого — 30% і починаючи з третього — 35%. По-третє, будь-яке регулювання з боку держави призводить до безладу — подібними методами ми виставляємо українську культуру на посміховисько. Хтось хоча б раз чув пісню українською в стилі лаунж? А які хіти 80-х українською в кількості 17,5% в добу можуть грати у нас? Так, були пісні, але хіба вони того ж якості, як, припустимо, композиції групи Abba?

З одного боку, ця ініціатива спрямована на підтримку україномовного артиста, але з іншого — "ведмежа послуга" для всіх інших учасників ринку, в першу чергу, радіостанцій і топових артистів. Деякі форматні станції будуть просто змушені у зв'язку з цим закритися, що жодним чином не може вплинути на ринок позитивно, а якщо людині подобається та чи інша пісня, то вона знайде способи її послухати не на радіо. Не хочеться, щоб Україна повторила досвід Білорусії. Зараз там немає як такого шоу-бізнесу і артистів, але ж все теж починалося з квот. У підсумку "три з половиною співака" до такої міри набридли слухачам, що просто самі себе зжили. Чому артисти повинні писати виключно українською, якщо цього хоче меншість? Чому ці квоти вводяться тільки зараз? Кому допоможе закон про введення квот на збільшення україномовних пісень? Напевно, тим артистам, які в силу тих чи інших причин раніше не були на радіо. Тут проявляється частка популізму, яка мені особисто не до смаку. Хочеться вірити, що Президент відправить цей закон на доопрацювання, тому що в ньому не враховано багато нюансів.[/expert]

[expert author="Сергій Дідковський" position="PR-стратег "Ольшанський та партнери"" photo_id="537043" label=0]Оцінювати будь-який закон слід у контексті користі для суспільства. Якщо результат виконання закону для нас з вами йде в плюс, то він хороший. Цей закон поганий, тому що він не несе в собі користі. Якщо музиканта не слухають, то хто, крім самого музиканта, в цьому винен? Так, він може грати музику, яка є неформатом для ефіру, тому його не слухають. Ми ж говоримо про введення квот на форматну музику, яку вже допускають до ефіру і яку зараз слухають маси. Тому якщо форматного музиканта не хочуть слухати, то він робить музику, яка нецікава. Після прийняття закону він може розраховувати на суто математичне потрапляння в ефір. Просто тому, що він форматний і український. Просто тому, що він потрапив у ці 30%. Однак своєю присутністю в ефірі він не принесе йому (ефіру) користі. Тому що, незважаючи на українське походження, він грає погану музику.

Чи стане тепер з новим законом більше хороших музикантів? Ні. Тому що музиканта не можна квотувати, тому що апріорі хороший музикант — він сам по собі. А апріорі поганий сподівається на фінансову і смислову підтримку держави. Це як в Радянському союзі, де до Спілки письменників (а там давали квартири, дачі, премії, автомобілі за рахунок держави) приймали не талановитих, а відданих партії письменників. Україні потрібен закон про заборону дубляжу фільмів, щоб всі фільми йшли мовою оригіналу з субтитрами. Тому що потрібно інтегрувати українця в світову культуру і змушувати вчити мову. Ось такий закон приніс би користь для суспільства. А квоти — це Радянський союз.[/expert]

[expert author="Ігор Гончаренко" position=" PR-manager" photo_id="537031" label=0]На жаль, часто приймають закон, а потім думають, як будуть його втілювати в життя. Які будуть наслідки? Для мене не зовсім зрозуміло, яким чином нішеві радіостанції і телеканали, які спеціалізуються на танцювальній та ретромузиці, класичних творах, джазі зможуть реалізовувати цей закон? Справа в тому, що фізично немає достатньої кількості контенту, щоб заповнити ефір, і через 4 місяці навряд чи з'явиться.

Авжеж, галузь необхідно розвивати і стимулювати, але іншими способами. Простіше написати закон, ніж продумати грамотну стратегію, механізми впровадження і розвитку україномовної музики. Такі закони призведуть до того, що нішеві радіостанції, телеканали підуть з ринку, тому що фізично не зможуть заповнити квоту, або втратять свій рейтинг у зв'язку зі зміною формату, і слухач/глядач сам піде в Інтернет. Це може згубити цілу галузь, яка в останні роки і так не в дуже хорошому стані.[/expert]

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• Квоти на українську музику: Тіна Кароль розповіла, що думає з приводу квот

[expert author="Михайло Ясинський" position="генеральний продюсер Secret Service EA" photo_id="537045" label=0]Цей закон прийнятий парламентом від імені передбачуваної більшості, і тепер його потрібно розглядати не як проблему, а як можливість для радіобосів стимулювати артистів писати пісні українською, шукати і розкручувати нові імена, продуктивно взаємодіяти з продюсерами, вимагати від них якості продукту. А також брати участь в промотуванні нових імен, тому що аудиторії потрібні не просто гарні пісні, а хороші пісні у виконанні зірок! Топовим артистам, які працюють на російськомовну аудиторію, потрібно шукати нові інструменти маркетингу.

Ринок і вся наша індустрія буде підлаштовуватися під результати впровадження цього закону, про які поки говорити рано. Поки незрозуміло, до чого він призведе і чим є цей закон — асфальтом чи добривом. Але ми готові змінюватися. А ось чи готова влада, яка приймає такі рішення, йти назустріч індустрії і створювати сприятливі умови для нашої роботи — надавати пільги для організації гастрольної діяльності, фінансувати фестивалі, забезпечувати захист авторських і суміжних прав... Будемо робити, що робиться, і будь що буде.[/expert]

[expert author="Юлія Брунь" position="юрист, фахівець з питань авторського права" photo_id="537042" label=0]Практику квотування зарубіжного контенту широко застосовують різні держави. Питання тільки в кінцевій меті їхнього застосування. Наприклад, якщо провести аналогію з кіноринком, то свого часу важливим фактором успіху в корейському кіно стала державна підтримка вітчизняного продукту і введення системи процентних відрахувань на користь бюджету Кіноради Кореї від кожного квитка в кіно. Аналогічні заходи приймала Франція, уряд якої зобов'язав кінотеатри відраховувати податки від продажу квитків у фонд підтримки національного кіно. Введення ж квот українського радіоефіру не супроводжується реформами у сфері захисту прав авторів і виконавців. У сформованих в Україні правових реаліях користувачі не хочуть платити, а ефективних методів масового впливу на неплатників — немає.

Це призводить до того, що частка роялті в загальній структурі доходів українських зірок становить мізерну частину, і можливість заробити з'являється в основному за рахунок виступів на концертах і корпоративах за "живі" гроші. У них немає можливості присвятити себе творчості тією мірою, якою це доступно їхнім закордонним колегам. Крім того, відсутність матеріальних ресурсів не дає можливості далі розвиватися багатьом молодим і талановитим українським авторам і виконавцям, оскільки популярність їхнього продукту часто не має подальшого матеріального вираження у вигляді отриманих роялті. А це, в свою чергу, відбивається і на загальній якості продуктів "творчої економіки", знижує їхню конкурентоспроможність. Тому введення квот без реформування системи захисту авторських прав ні до чого не приведе. Більш того, якісного україномовного контенту може виявитися просто недостатньо, щоб забезпечити частку в 35% ефіру. Крім того, вже зараз активно розвивається технологія онлайн-радіостанцій та інші платформи, що надають доступ до музики, де користувач сам "ставить" музичні треки "в ефір".[/expert]

[expert author="Яна Прядко " position="виконавчий продюсер, директор компанії "Master Management"" photo_id="537048" label=0]У кожному питанні є кілька сторін і потрібно мудро підходити до вирішення. Квоти на українське так, але я б сказала правильніше Made in Ukraine, а не виключно українською — це по-перше, і з розумінням формату мовників — це по-друге. Такими квотами можна "вбити" мережеві нішеві радіостанції (танцювальні, Hit fm або lounge fm), а слухач просто закачає в плеєр улюблені треки або перейде на інтернет радіо —ми живемо не в минулому столітті!!! Працюючи з артистами, ми багато років стикаємося з проблемою гарного україномовного матеріалу! Коли важко знайти артисту хороший хітовий трек, багато банальних демок надсилають автори... Пісні для кількості робити не хочеться... Чому б ці квоти не дати для оренди залів і проведення концертів по Україні в турах підтримки альбомів, наприклад?! Найчастіше оренда залів дорівнює гонорар артиста і всієї команди, що відбивається на ціні квитків на концерт... Лояльність потрібна саме в різних площинах музичної сфери, щоб артистам можна було дихати і створювати нове! Створіть фестивалі, як це було раніше, щоб артисти готували нові програми, був стимул для розвитку...

Занадто багато дій примусових, а не творчих... Цього тижня, наприклад, вийшов україномовний альбом Наталії Бучинської "Все для тебе" — це було її особисте бажання, без всяких квот, у Діми Коляденка виходить літній український трек "ГАСИМСЯ" — Дімі запропонували хітовий трек і він його з задоволенням записав. Ніхто не проти української мови, головне, щоб цей матеріал був!!! І не можна забувати, що у нас є відмінні англомовні групи і артисти (наприклад, The Hardkiss и Pianoбой) і як тоді бути з їх матеріалом?! Адже вони гастролюють по світу і про них говорять, що вони з України! Квоти їх просто задавлять... Так не можна, це нерозумно. Повинен бути баланс. При всій повазі до артистів дорослого покоління, квоти їх не врятують і вони все рівно не потраплять в ефіри радіостанцій, якщо їхні пісні будуть морально і музично застарілими! Потрібен сучасний матеріал. Якщо Ротару може робити хороші треки, то і без всяких квот радіостанції їх беруть! Я розумію і бік артистів і бік медійників, тут повинен бути діалог, але ніяк не квоти і примус. Музика повинна йти в ногу з часом і в різних стилях, у слухачів повинен бути вибір. Я за квоту Made in Ukraine![/expert]

[expert author="Мар'яна Вороніна " position=" директор компанії "BEST MUSIC" " photo_id="537087" label=0]Прийняте рішення ВР щодо квот, у мене викликає подвійні почуття. З одного боку, це в якійсь мірі допоможе бути більш почутими артистам і авторам з українським репертуаром, з іншого боку, це рішення, безумовно обмежить можливості також українських артистів, які співають на інших мовах. Чи правильне таке рішення, покаже тільки час! Нам всім залишається тільки адаптуватись до змін, що відбуваються.

Чесно кажучи, для мене досі залишається загадкою важливість і пріоритетність постановки питань в нашій країні. У нас існує велика кількість більш гострих проблем, ніж квоти. Але якщо вже політики горять бажанням, щось привнести в культуру країни, може варто було б звернути увагу на дитячі будинки культури, які поки існують тільки за рахунок викладачів-альтруїстів, які просто люблять дітей![/expert]

Всі найактуальніші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.