Редакція tochka.net продовжує знайомити тебе з історіями успішних українок, які надихають і мотивують. Рік тому я вже спілкувалася з ведучою телеканалу Music Box UA Анастасією Зайцевою. Тоді дівчина розповідала про свої враження від поїздки в Африку. В цей же раз ми поговорили про переїзд Насті в Америку.
- В Україні ти працювала на Music Box UA, брала інтерв'ю у зірок першої величини і виходжувала по червоних доріжках. Нещодавно ж ти оголосила про свою нову роботу в Америці. Чи є у тебе мета займатися чимось подібним за океаном?
Звичайно, у мене є такі плани, я не звикла йти на компроміси зі своїми цілями. Під час роботи на Music Box я отримала величезний досвід, який мені дуже стане в нагоді, але піднятися на такий рівень тут у мене займе досить багато часу і зусиль, я віддаю собі в цьому звіт. Пам'ятаю, як я нервувала перший раз, коли інтерв'ювала Андрія Хливнюка, адже всі пісні Бумбокса я ще з дитинства заслухала до дірок, або Onuka, чия музика у мене часто грає в машині. Вірю, що пройде небагато часу, і я з тремтячими колінами буду підходити зі своїм мікрофоном до Бейонсі, Ріанни чи інших ікон світового шоу-бізнесу.
- Яку роль у твоєму житті займають мрії?
Я вважаю, що без них взагалі нікуди, моє життя - яскравий приклад того, як важливо мріяти. Коли я вперше приїхала в Нью-Йорк, то моментально закохалася в це місто, а заодно і всю країну. А тепер, через півтора року після мого першого візиту, я вже строю свою кар'єру тут. Виходить, я притягнула до себе Америку, Всесвіт вирішила закинути мене сюди, раз мені так сподобалася країна. Ще я дуже вірю в знаки. Наприклад, я мрію зійти на Еверест, але вир подій, пов'язаних з роботою і переїздом відволік мене від сходжень і підготовок. І тут я недавно сиджу в барі, де завжди на екрані транслюють спортивні ігри. Піднімаю очі, а там показують кадри мого жаданого Евересту. Якщо він мене знайшов навіть в барі, де такого ніколи не крутять - потрібно зробити висновки і починати готуватися. Або ось ще приклад. Я мрію зняти тревел-шоу і проїхати через всю Америку, і виявилося, що деякі мої друзі з телеіндустрії теж про це мріють, ми притягли один одного спільною мрією і цілком можливо коли-небудь попрацюємо разом.
- Що тебе приваблює в Америці найбільше?
Дуже подобається доброзичливість американців, на вулиці рідко зустрінеш похмурих буркотунів, всі усміхнені і дуже ввічливі. Ну і, звичайно ж, мене приваблюють безмежні можливості, все відоме в цьому світі тут всього за крок від тебе, далі вже питання в щасливому випадку. У мене є про це одна історія. З моїм хорошим другом Олегом Шевчишиним, він оператор "Орла і Решки", ми запізнилися на зйомку до світанку в пустелі через те, що застрягли в піску. В результаті вирушили в іншу пустелю і потрапили на серйозні зйомки з дорогим кіноустаткуванням і суперкарами. Запитали дозволу політати на дроні, нам дозволили, матеріал потім вирішили злити їм з ввічливості. У підсумку це виявилися зйомки заставки для гри Need for Speed і кадри Олега увійшли в офіційний ролик. Це зайвий раз доводить, що чудеса тут трапляються на кожному кроці. Взагалі для моєї сфери діяльності тут справжній рай, в Лос-Анджелесі на кожному кроці щось знімають, як не телешоу так кіно. І коли будучи звичайним перехожим стаєш свідком зйомок кадрів, які будуть на екранах по всьому світу, це заворожує. Мабуть, таке можливо тільки в Америці.
- З якою найбільшою складністю ти зіткнулася на першому етапі?
Думаю, найскладніше - це побутові моменти, коли ти доросла людина, а відчуваєш себе сліпим кошеням через нерозуміння, як все працює в новій країні. Наприклад, коли я тільки переїхала в Чикаго, у мене в квартирі через пару днів відключили світло. Звикша до українських відключень, я взагалі не відреагувала на це. А виявилося, потрібно було відразу ж після заселення оформити контракт з обслуговуючою компанією, але мені ніхто не сказав про це. Тому поки розглядали заявку на підключення, моє життя три дні було зосереджено навколо протягнутої від сусідів з першого поверху переноски. Смішний був куточок комфорту - холодильник, кавоварка і зарядка від телефону.
- Як проходить твій звичайний американський день, крім роботи? Як змінилися твої звички?
Стала їсти набагато більше авокадо, тут вони відмінні. Жартую, звісно. Думаю, я стала ще більш дисциплінованою по відношенню до свого часу, в Америці час - гроші, в Нью-Йорку, наприклад, люди поспішають у справах, як ніде в світі. Тут всі заздалегідь планують зустрічі і навряд чи можна зателефонувати раптово ввечері другу й сказати "пішли в кіно, скоро за тобою заїду".
З дозвілля - я ходжу в зал і займаюся йогою. Дуже багато читаю англійською, розширюю свій словниковий запас і не перестаю дивуватися багатству цієї мови. При першій-ліпшій можливості подорожую, ходжу на світські заходи. Загалом, все так само насичено, хіба що менше часу бачитися з друзями.
- Я знаю, у тебе є список місць, де ти хочеш побувати. Що з цього списку вдалося подивитися першим, коли переїхала?
Властиво мені, свою розвідку місцевості я почала з дуже віддаленого куточка країни - Аляски. Це було в серпні, коли там сприятлива погода і можна з комфортом побачити всю красу. Я великий фанат американської природи, і просто обожнюю відвідувати національні парки. Наприклад, свій день народження зустріла у відомому на весь світ парку Йосеміті. На власні очі побачила гору Ель Капітан, знімки якої у багатьох стоять на заставці комп'ютерів.
- Знаю, що у американських працівників коротка відпустка, як плануєш провести свій?
Раніше я б без варіантів вирушила в гори, але тепер мій вільний час рідко збігається зі сприятливим сезоном сходжень на бажану вершину, так що доведеться відкрити для себе щось ще. У найближчу відпустку хочу зайнятися волонтерством, подумую відправитися на Гаваї допомагати відновлювати природне місце існування рідкісних видів. Ще з нетерпінням чекаю приїзду мами, хочу відправитися на машині до Флориди, щоб показати їй Майамі.
- Які твої улюблені місця в місті? Де можна тебе зустріти?
Все залежить від міста, я швидко переміщаюся в просторі. Якщо говорити про Чикаго, то в хороший день я швидше за все вирушила б кататися на велосипеді уздовж озера. Я бачила багато набережних світу, але цей маршрут вздовж Мічиган дійсно заворожує. Ще у вільний вечір обожнюю захопити з собою суші і повечеряти на березі озера біля планетарію з видом на весь Чикаго, привожу в це місце всіх своїх друзів, хто вперше в місті.
У Нью-Йорку в теплу пору року обожнюю ходити на руфтоп-бари, віддаю перевагу тим, де найменше туристів - наприклад Jimmy at James Hotel. Люблю гуляти в Battery Park, обожнюю райони Williamsbug і West Village. У Лос-Анжделесі взагалі не важливо де, а важливо з ким. У мене там багато друзів, завжди прошу їх відвезти мене на причал Санта-Моніки або кличу пообідати в одну з численних домашніх кафешок з тайською кухнею.
- Ти досить швидко домоглася кар'єрних висот в Україні, тепер штурмуєш Америку. Де для тебе знаходиться та межа, коли ти готова зупинитися, спокійно відпочивати і насолоджуватися життям?
У якийсь момент я зрозуміла, що просто якийсь мазохіст в плані особистих досягнень. Коли я завдаю на себе величезну кількість завдань, то неодмінно скаржуся близьким про те, як мені важко і як я від усього втомилася. Але при цьому, тільки я стаю трохи вільніше, мені відразу ж стає нудно і знову намагаюся завалити себе справами до відмови. Життя і робота в Америці для мене, як для дівчинки, яка виросла в маленькому містечку - величезний крок вперед. І відчуття, які я відчуваю, мені нагадують гори - чим вище піднімаєшся, тим цікавіше дивитися вниз на ту точку, звідки прийшов.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.