Верка Сердючка

Андрій народився в Полтаві в сім'ї водія і робітниці. Сім'я Данилка жила бідно, в маленькій кімнаті барака із зручностями на вулиці. Доходи були настільки невеликі, що перед шкільним випускним вечором однокласники скинулися і купили Андрію кросівки і сорочку.

Людмила Заєць, директор полтавської школи № 27, де вчилася зірка, розповіла, що Андрій був скромним хлопчиком. У класі не виділявся, навіть ховався за спини, щоб його не помічали. Зате шкільна команда КВК, капітаном якої був Данилко, завжди займала перші місця. Років з десяти Андрій грав у любительському театрі.

Після закінчення школи Андрій складає іспити в музичне училище і ... не проходить, адже екзаменатори вирішують, що він не дуже добре виглядає на сцені. Випускник йде штурмувати педінститут, але отримує "двійку" з української літератури.  Зневірившись, прямує в ПТУ, де вчиться на касира-продавця. У магазині майбутня зірка вибиває чеки аж два дні: не може бачити, як колеги крадуть. Збирається їхати поступати в Харківський театральний, але спізнюється на потяг.

У 1990 році починає творчу роботу і створює свій найяскравіший персонаж - провідницю Вєрку Сердючку. 1 квітня наступного року на гуморині в Полтаві Сердючка представлена офіційно. Яскравий образ робить фурор, після якого Данилко їде в свої перші гастролі Ставропольським краєм. Услід за Сердючкою артист створює інших персонажів: виступає в образі міліціонера, вчительки, солдата, балерини. Так народився театр Данилко, який успішно гастролює по містах Росії та України.

У 1995 році Андрій таки вступає до естрадно-циркового училища, але відучився лише півтора року. І хоча навчання Данилку так і не далося, артист з успіхом збирає лаври на сцені. На Міжнародному фестивалі "Море сміху" Данилко отримує гран-прі.

Популярність на Вєрку Сердючку обрушилася в 1997 році, коли вона виступила в ролі ведучої передачі "СВ-шоу". У "купе" гучної балакучої провідниці і її вічної супутниці Гелі (актриси Радміли Щоголевої) заглядали поп-зірки. Сердючка називала ці програми "бесідами ні про що".

У 2000 році Андрій стає володарем кубка імені Аркадія Райкіна на фестивалі "Кубок Гумору" за персонаж Сердючку, а два роки потому відправляється на гастролі по країнах СНД і Прибалтики.

Після 2004 році виходить диск Вєрки Сердючки "Ха-ра-шо" - четвертий, але перший по-справжньому успішний. Потім відбувається концертний тур "Я рождена для любви" по Росії і Україні, а Данилко присуджують звання Заслуженого артиста України.

У січні 2004-го театр Данилко гастролює в США. У Нью-Йорку, в театрі "Міленіум", проходить шість сольних концертів Сердючки, які відвідує близько 40 тисяч чоловік. Усього концерти пройшли в 17 містах Північної Америки.

Вєрка Сердючка отримує найпрестижнішу російську премію в галузі популярної музики "Муз-ТВ" за диск "Ха-ра-шо", який став альбомом року. За станом на 2006-й рік було продано понад мільйон копій на території Росії і більше 500 тисяч - в Україні. Та ж доля спіткала наступний альбом "Чита дріта".

Незважаючи на впевнену перемогу Данилка у відборі для участі в конкурсі «Євробачення» від України, багато українських політиків заявляли, що «трансвестит» не може представляти Україну. Крім того, з піснею був пов'язаний грандіозний скандал. Комусь з представників шоу-бізнесу Росії почулася в наборі слів пісні Lasha Tumbai фраза "Раша, гудбай". Цю тему швидко підхопили російські ЗМІ, після чого Данилку в РФ оголосили неофіційний бойкот. Приміром, артиста не запросили на Міжнародний конкурс "Нова хвиля". Говорили навіть, ніби Костянтин Ернст ходив у Кремль і особисто вмовляв влади, щоб Андрія Данилка в країні більше не було.

Тим не менше, Вєрка Сердючка успішно виступила в Гельсінкі, посівши друге місце. За цим слідувала успішна ротація композиції Lasha Tumbai в країнах Західної Європи. А до кінця 2007 року Данилко-Сердючка знов став бажаним об'єктом для російського шоу-бізнесу.

З жовтня 2008 року щотижня виходило "Шоу Вєрки Сердючки". У 2010 році Андрій Данилко вирішив організувати гастрольний тур під назвою «Кам бек ту Раша. Перезавантаження», який, проте, провалився. Мабуть, росіяни досі не пробачили йому пісню на «Євробаченні».

Про особисте життя Андрій Данилка ходить більше чуток, ніж правди. Артист настільки прагне зберегти приватність, що не спростовує навіть найнеприємніші плітки - нехай думаю, що хочуть. Сам артист зізнається, що був момент, коли хотів мати сім'ю - років у 22-23. Але холостяцький період необлаштованості затягнувся, і він вже просто боїться стабільних стосунків.