Артур Гаспар: "Каблуки – річ досить тонка, тому тут важливо не переборщити"

Зовсім нещодавно фронтмен української танцювальної групи Kazaky Артур Гаспар заявив про припинення існування проекту. Після цього артист зіграв Ескамільйо в легендарному балеті "Кармен-сюїта". Дебют Гаспара пройшов з великим успіхом – в залі був аншлаг.

Так як запитань до Артура накопичилося досить багато, ми домовилися про зустріч в центрі міста, і поговорили про те, чому розпалися Kazaky, про балет і новий сольний проект артиста.

• Артуре, ваші перші кроки в класичному танці починалися ще в дитинстві. У 2010 році ваш творчий вектор кардинально змінився – ви стали фронтменом популярного гурту Kazaky. Чим, на вашу думку, відрізняється театральна публіка від музичної? 

Шоу-бізнес − це одне, а класика – зовсім інше. Балет – мистецтво, яке протягом багатьох років займає одне із значущих місць у житті людей. Тому перебуваючи на театральній сцені, в першу чергу, відчуваєш велику відповідальність за те, що демонструєш глядачам, оскільки тут особлива сценічна культура.

Театрального глядача стримує мистецтво балету і зовсім по-іншому виховує. Концертна ж публіка більш активна. Але сказати, що якийсь глядач гірший, а якийсь кращий – не можу. Просто люди, які ходять в театри і на концерти – різні.

• Яка сцена за атмосферою вам ближча?

Обожнюю як балет, так і сучасні танці. Мені подобається періодично чергувати стилі. З театру я пішов саме тому, що мені набридла рутина. На той момент мені хотілося змін.

Безумовно, театр геніальний сам по собі. Але коли ти постійно танцюєш одне і те ж саме, то в певний момент настає творча криза. Тим більше я з дитинства хотів створити свою музично-танцювальну групу. Тому, з одного боку, з групою Kazaky я втілив свою мрію, а з іншого – залишився в улюбленому балеті.

• Часто глядачі бачать на сцені красиву картинку, але не до кінця усвідомлюють, що за цим стоїть титанічна праця. Розкажіть про зворотний бік медалі популярності.

Можливо, публіка не завжди це усвідомлює, але за відточеними рухами у нас стоять довгі години репетицій. Як не крути, але для артиста найважливіше – це затребуваність, вона його певною мірою надихає і мотивує. Але у популярності є і зворотній бік – тебе впізнають і просять сфотографуватися, починають ставити якісь запитання, а ти банально кудись запізнюєшся. Але це абсолютно нормально, і тут все залежить від конкретної людини.

У одних із втратою слави втрачається сенс життя, а інші, пішовши в тінь, певною мірою знаходять порятунок. Тому про зворотній бік балету (та й популярності в цілому) можна розповідати як з позитивної, так і негативної точки зору. Головне, щоб людина знайшла гармонію всередині себе, після цього навколо неї  все саме собою буде складатися добре.

• Нещодавно група Kazaky заявила про свій розпад. Чим було викликане дане рішення?

Протягом всього існування групи я став більш глибоко цікавитися музикою, аранжуваннями і потроху створював свої авторські твори, які за настроєм не завжди підходили групі Kazaky. Коли у мене зібралася достатня кількість авторського матеріалу, то зрозумів, що хочу реалізовуватися сольно.

Кожен з учасників групи Kazaky зростає. Все це в сукупності і призвело до розуміння того, що потрібно рухатися далі. До того ж я не один раз казав, що каблуки – річ досить тонка, тому тут важливо не переборщити. Вчора це було красиво, естетично, але сьогодні ми змінюємося.

• Тобто рішення про завершення проекту не було спонтанним?

Розпад групи Kazaky – рішення не спонтанне, це логічне завершення. Ми просто до останнього відтягували цей момент, оскільки нам постійно надходили дзвінки з пропозиціями виступити на тому чи іншому концерті. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що так може тривати вічно, а час-то йде.

Kazaky – дійсно успішний проект, який прославився не тільки в Україні, а й в усьому світі. Так, ми прцювали з Мадонною. Але кожен з нас розуміє: все добре, що добре закінчується. Тим більше якщо є внутрішні пориви, бажання і натхнення створювати щось нове, то потрібно слухати тільки себе.

• Зараз ви готуєте якийсь сольний проект? Це буде щось ексцентричне?

Я в процесі підготовки свого сольного альбому, який вийде у вересні. До своєї програми теж обов'язково включу танці. Це буде не тільки сучасна хореографія, а й класика – такий собі цікавий синтез. Складно щось придумати ексцентричніше за групу Kazaky. Та й навіщо? Щоб глядач оцінив твою творчість, зовсім не обов'язково його епатувати.

З групою Kazaky у нас ще буде кілька концертів – один із них 8 липня у Києві. Також ми обіцяли фанам, що коли-небудь спеціально для них виступимо окремо.

• На жаль, часто так складається, що, пішовши з групи, артисти стають нікому нецікавими. Чи немає у вас подібних страхів?

З цього приводу не хвилююся абсолютно, оскільки, в першу чергу, відштовхуюсь від свого внутрішнього світовідчуття і тієї гармонії, яка є в мені.

Я ніколи не намагаюся догодити комусь, а просто роблю те, що мені приносить задоволення і натхнення. Сподіваюся, що глядачеві це теж сподобається.

• Останні кілька років в Україні є мода на танці. Тому на підтвердження як ТВ-шоу, так і ряд нових танцювальних шкіл. З чим ви пов'язуєте таку тенденцію?

Зараз дійсно активно розвивається танцювальна індустрія, причому не тільки в Україні, а й в усьому світі. Добре, що з'являються нові напрямки, які залишаться на століття.

Думаю, тут потрібно віддати належне Інтернету: чим більше люди бачать, тим ширшими стають їхні можливості. Тому така тенденція тільки в плюс. Танці завжди приносять задоволення, і ними можна займатися безкоштовно, наприклад, вдома перед ноутбуком.

• Час від часу кожен артист відвідує різні спектаклі. У вашому випадку це і європейська сцена. Скажіть, чи є нам чого повчитися у Європи?

Я б не став говорити, що в Європі танцювальне середовище розвинуте краще, ніж в Україні. У нас є чудові школи і великі професіонали, які часто їздять на гастролі у ту саму Америку. Я вважаю, що кращі танцюристи класики – саме українці. У нас є чому повчитися навіть європейцям. Тут багато можливостей, єдине, що мало хто сприяє відкриттю нових творчих майданчиків і обміну досвідом з іноземними колегами.

На даний момент ми вже відчуваємо, що Україна змінюється, це вже не та країна, яка була, скажімо, кілька років тому. Тому хочеться, щоб танцювальна індустрія розвивалася і далі.

Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!