Андрій Шаран потрапив в музичну індустрію в 13 років. З тих пір він встиг попрацювати з ТОП-артистами, серед яких Kadebostany, Royksopp, Nino Katamadze і багато інших, і став на чолі команди таких міжнародних проектів як Atlas Weekend.
- За що ти найбільше любиш свою роботу? Які у неї переваги?
Займаюся улюбленою справою - багато років організовую концерти та фестивалі. І насправді, про це можна розповідати годинами, так як це все моє найулюбленіше заняття. А що може бути краще заняття, яке приносить дохід і внутрішнє задоволення?
- Як ти потрапив у цю професію?
Як і у більшості - все почалося з любові до музики. Ти починаєш виконувати невеликий обсяг роботи і втягуєшся в неї з головою. Я почав відвідувати різні музичні фестивалі ще в юності. Ходив не просто послухати музику, а й потрапити за лаштунки. Це був як спортивний інтерес - заводити нові знайомства з організаторами і артистами. Мене знали в обличчя всі організатори та багато артистів.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- А перший повноцінний вже особисто твій проект коли з'явився?
Коли мені було 17 років, ми з другом вирішили відкрити власний портал електронної музики - TOPCLUB. Перші півроку ми працювали удвох. Жартома я називав його "Супер директор", а він мене - "Супер піар директор". Але вже через півроку ми стали другим за відвідуваністю в Україні порталом по електронній музиці. Почалися перші концерти та тусовки, які вже робив я сам. На нашу першу вечірку TOP CLUB PARTY в клубі Sound Planet - на той момент кращому з клубів в Україні - прийшло близько 1300 осіб. Люди йшли саме на НАШУ тусовку, оскільки хедлайнером вечірки була західна крута суперзірка, а DJ Binokl з міста Дніпро. Для порівняння - за день до цього в клуб приїжджав культовий британський діджей Nick Waarren, який зібрав близько 300 осіб. Мене викликала на розмову арт-директор клубу і запропонувала працювати у них піар-директором. Але мені було всього 17, я вчився на першому курсі університету і просто не зміг взяти на себе таку відповідальність і відмовився, до речі, ні краплі не шкодую.
- Скільки у тебе було концертів? 100? 200? 500?
Кількість вже, напевно, перевалює за 500, або 600 або навіть 700. Але я давно перестав їх рахувати, так як немає мети з кимось змагатися або щось доводити. Якщо проект потенційно вигідний - я пишаюся ним. Коли з'являються нові, недостатньо відомі проекти - я так само люблю ризикувати. У підсумку вони вистрілюють дуже добре. Але найбільше я люблю фестивалі.
Божевільні спогади. Стан вічного форс-мажору! Мільйони завдань і дуже велика відповідальність. Спочатку буває дуже страшно. Потім не розумієш, як раніше жив без цього! У 19 років я поїхав помічником прес-аташе фестивалю "Свірж" і там пригоди почалися з першої ж хвилини. Уже після першого дня зникли головні організатори - фестиваль не окупився і вони практично ні з ким не могли розрахуватися. Я отримав справжнє бойове хрещення, адже ми з прес-аташе самі розрулювали всі моменти. Також я займався рекламою та відбірковими турами найбільшого міжнародного фестивалю СНД - KUBANA. Там ми реалізували багато на той момент новаторських рекламних ідей - робили не тільки зовнішню рекламу, а й активно співпрацювали з великими пабліками у ВК. Ще працював на фестивалі "Сусідній світ" - це був перший фест, де я придумав таку штуку, як відбіркові тури і дав тим самим шанс молодим гуртам. Саме ми стали їх першим майданчиком для того, щоб потім збирати на своїх концертах сотні і тисячі людей. Потім був ГОГОЛЬFEST - фестиваль, який близький мені по духу. І, звичайно, Atlas Weekend - напевно, найскладніший проект у моєму житті. Тут я працював за десятьох. Ось де - справжні емоції та справжній адреналін. У дні фестивалю я брав по 500 дзвінків на день, на більшість з яких потрібні були миттєві реакції та прийняття рішень.
- Крім організації фестивалів, ви також беззмінний член їх журі. Розкажіть про те, як проходить відбіркові тури та вибір артистів для фестивалів? Що саме ви робите для цього?
Ну не те, щоб беззмінний, це занадто голосно сказано. У журі звуть часто, але далеко не завжди є час відвідувати подібні заходи через завантаженість. При цьому, перед тим як йти в журі, я обов'язково ознайомлююся зі списком виступаючих, прослуховую конкурсантів, щоб мати уявлення хто взагалі стоїть переді мною, і дійсно вибрати найбільш гідного кандидата!
Ви знаєте, за останні кілька років мене звали напевно 15-20 разів у компанію шанованих представників журі, серед яких відомі продюсери, директори радіостанцій і навіть директора цілих музичних холдингів, найуспішніші організатори країни, ну і зрозуміло музиканти першого ешелону, які збирають стадіони та палаци спорту.
Тоді колегіальним рішенням, за допомогою голосування, ми і вибираємо переможця.
- Ні для кого не секрет, що слово "формат" є вирішальним для багатьох концертних організаторів. Вони вважають за краще працювати з артистами, які зараз на слуху, наприклад, завдяки телевізійним проектам, і з легкістю зберуть повний зал. Не всі ризикують зв'язуватися з нішевими артистами. Яким концертам віддаєш перевагу ти?
Музика - далеко не найприбутковіший вид діяльності. І нерозумно йти туди заради грошей. Тоді вже краще вибрати айті або банківську справу. Організацією концертів і фестивалів займаються люди, які люблять музику та не уявляють свого існування без неї. Наприклад, я дуже люблю трансову музику та є одним з нечисленних промоутерів, які підтримують її в Україні. Я привозив до Києва Aly & Fila - кращого трансового діджея планети з 2015 року по теперішній день за версією Trancepodium Awards. Перебуваю в відмінних ділових відносинах з його менеджером - Стюартом Робертсом.
Ми вже навіть домовилися зробити шоу 8 сентября!
- Ти стільки всього цікавого розповів про фести. Зараз, з висоти свого досвіду: що було на них найважчим?
Після роботи з такими фестивалями мені здається, що труднощів не існує. Неможливого - теж. Це дуже крута школа життя. Людина, яка зробила хоча б кілька великих концертів, вже не зможе жити у спокійному ритмі. Їй через кілька днів стане нудно. Кожен день, кожну годину на тебе валяться форс-мажори різного рівня. У гурту зламався туравтобус. Гурт затримався на митниці. Чи не долетіли концертні костюми. Перетворюєшся на універсального солдата, який з легкістю може вирішити будь-яку проблему. А якщо треба - поміняє Венеру з Марсом місцями або винайде машину часу.
- Що, по-твоєму, відрізняє професіонала від любителя у вашій професії?
Для професіонала не існує нічого неможливого. Він ніколи не скаже артисту: "Я не знаю, як вирішити цю проблему" або "Це не наша зона відповідальності". Це здатність підходити до вирішення проблеми будь-якої складності нестандартно, креативно. Це вміння вести переговори на будь-якому рівні, вміння домовлятися на взаємовигідних умовах і багато-багато іншого. Професіоналізм приходить з досвідом. Один самостійно зроблений концерт на кілька сотень людей приносить набагато більше, ніж кілька крутих майстер-класів від вітчизняних і зарубіжних гуру концертної індустрії. Ти робиш висновки, вчишся на помилках, винаходити власні лайфхаки.
- За що ти любиш свою діяльність найбільше?
Кожен день я прокидаюся щасливою людиною. Коли я їду по місту та бачу афіші концертів і фестивалів, до яких маю відношення - мене переповнює почуття гордості. Коли в особисті повідомлення концерту або фестивалю пишуть щось на кшталт: "Хлопці, спасибі за все, що ви робите! Це був найщасливіший день у моєму житті! Спасибі, що привезли цю групу, я і не сподівався почути їх в Україні!" - це безцінне. Це набагато важливіше та вище того, чим перераховувати гроші після солд-ауту. Хоча і це теж приємно (посміхається).
- Андрію, ти - один з кращих концертних організаторів України. Ти працював з ТОП-проектами і вніс у культуру нашої країни неоцінений внесок! Що б ти порадив своїм початківцям колегам?
Треба любити те, чим займаєшся! Якщо ви любите музику і хочете бути її частиною - нічого не бійтеся! Буде складно, але вам сподобається!
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі