Історії успіху українських жінок-знаменитостей

У Міжнародний жіночий день — у день цветов, подарунків та побажань залишатися гарною — не всі пам'ятають, що появою цього свята ми зобов’язані представницям прекрасної статі, що колись боролись за свої права. Ми спитали у відомих у сфері шоу-бізнесу жінок, чи пам’ятають вони той момент, коли чітко зрозуміли: все можливо! Ось їхні історії!

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Жіночно та стильно: 6 весняних образів, які підійдуть кожній

KAMALIYA

Я від самого дитинства хотіла бути артисткою. Вперше я повірила у власні сили, коли мене запросили співати у вокальний ансамбль “Галицька перлина”. Тоді ми жили у Львові, я навчалася грати на скрипці та оперному співу. Одного прекрасного дня мене помітили!

Мені було 11 років, коли я написала свої перші пісні. Віра в себе з’явилася, коли я перемогла у своєму першому пісенному конкурсі, а у 20 років — випустила свій перший альбом під назвою “Стиль Техно”.

Тому всі мрії збуваються, головне — йти вперед та вірити. Кажіть собі кожен день: “Я можу!” — і все обов’язково вийде!

GROSU

Кожен раз, коли починаєш, щось не завжди виходить із першого разу. Але з часом приходить розуміння, що я можу! Так у мене в дитинстві було з гімнастикою і вправою “колесо”. Мені воно ніяк не піддавалося... Я мотивувала себе тим, що воно виходить у інших. Значить, однозначно вийде й у мене! І саме так, із вірою в себе та власні сили, я справляюся з усім і досі.

Marietta

Моменти, коли збираєш усі сили, аби досягти чогось, для мене пов’язані з музикою та моєю співочою кар’єрою. Добре пам’ятаю славетний фестиваль “Чорноморські ігри”, де змагалася з іншими дітьми у молодшій номінації. Дуже хвилювалася — проте, зрештою, опанувала свій страх і виборола тоді перше місце. І всі мої подальші кроки завжди супроводжувалися словами: “Я зможу! Все буде добре!”. Але я думаю, що по-справжньому сила волі проявляється на тривалих дистанціях. За свої 25 я встигла записати кілька альбомів, зняти з десяток кліпів — і це не все. Я не збираюся зупинятися, бо вірю, що можу ще і ще!

Оля Цибульська (WEEKEND SHOW, M1)

Я не пам’ятаю свого “Не можу”. Є “боюсь”, “не хочу”, “лінь” і ще тисяча виправдань. Послухай мій альбом “По барабану”...

Людина, яка мріє, терпить іноді поразку, але стрибає до небес, аби не впасти вниз. Коли є бажання, інше тобі — по барабану!

Маша Виноградова (Instagram Chart, M1)

Вперше я відчула це ще у часи, коли була студенткою, поїхавши на відпочинок влітку не за гроші батьків, а за свої особисті, самостійно зароблені! Звісно, це був не “лакшері”-відпочинок, але саме відчуття незалежності було дуже крутим. Вдруге, коли в мене сталося це яскраве розуміння того, що я все можу, було тоді, коли я сама купила свою першу автівку. До речі, щодо автомобілів, моє остаточне “Я можу!” відбулося тоді, коли я купила машину, на якій я їжджу зараз — це була моя мрія, яку мені вдалося здійснити власними силами! А щодо такого милого “Я можу!” — це коли я дивлюся на свою донечку, якій вже п’ять років, і вона вже зараз є класною та хорошою людиною. Дивлячись на неї, у мене постійно з’являється думка: “Я можу!”. Можу бути успішною кар’єристкою, самодостатньою жінкою та класною мамою!

Вікторія Батуі (“Хітова дюжина”, М1)

Я зрозуміла, що здатна на багато що, коли отримала роботу своєї мрії — і стала ведучою на М1. Адже все починалося з того, що я постійно дивилася цей канал — і думала про те, як би чудово було опинитись там та працювати на каналі, хоча раніше я ніколи не ставила це собі за мету. Згодом, через доволі короткий проміжок часу, у мене це вийшло! Я прийшла на канал, пройшла кастинг — і мене затвердили. Відтоді я стала обличчям телеканалу і ось вже багато років продовжую їм бути. Може здатись по моїй розповіді, що тоді мені все вдалося досить легко та гладко, але я насправді багато працювала, аби досягти цього! Я вірила, що це точно моє покликання, те, чим я б хотіла займатись у своєму житті. Ось так я й здійснила свою мрію. Адже я можу!

Міла Єрємєєва (“Щоденне SHOW”, “TopTikTok”, М1)

Ніколи про це не розповідала, але тільки-но я народилася в одеському пологовому будинку, всі затихли і навіть злякались. У всьому місті вимкнулося світло! Ніхто й подумати не міг, що таке маленьке миле дитя з темними завитками заговорить. А я інтелігентно зі всіма привіталася, подякувала батькам і сказала: “Ну ось! Я можу!”. Я з цією фразою йду по життю, і не має значення — це досягнення в роботі чи ранковий підйом тільця з ліжка.

Галина Завійська (“Міністерство Прем’єр”)

У житті, коли чогось дуже боїшся, згодом наступає момент, коли ти опиняєшся один на один саме із цим страхом. У моїй історії був страх публічного виступу, але разом із тим — велике бажання та мрія стати оратором.

Дуже добре пам’ятаю, як переборола свій страх виступу у 17 років перед п’ятитисячною аудиторією :) Мене залучили до святкування Дня міста, дали мікрофон, а далі… далі — хвилювання та зібраність. Тепер, коли проводжу відповідальні події, завжди згадую саме цей момент!

Таня Лі (“Головний хіт-парад України”, “M2FRESH”, М2)

Я зрозуміла те, що можу досягти всього, що захочу, ще у дитинстві! Я не відносилася до тих, хто плив за течією: кожен рік ставила перед собою нові цілі та підкорювала нові вершини. Від самого дитинства була солісткою хореографічного колективу, сольною співачкою, брала участь у конкурсах ораторського мистецтва, писала наукові роботи. І кожного разу, виходячи на сцену, я переступала через свій страх і говорила: “Я все зможу!”. Я отримую від цього задоволення та відчуваю гордість за те, що наважилася це зробити.

Раніше ми також публікували історії дівчат, які змогли реалізуватися в "чоловічих" професіях: жіноча справа.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: