Як Алла Костромічова виховує сина: 5 принципів зірки

Ведуча реаліті "Супер Топ-модель по-українськи" Алла Костромічова намагається виховувати свого п'ятирічного сина Сальваторе, прищеплюючи йому важливі людські цінності. Зірка всіляко намагається дати хлопчику якомога повнішу картину світу навіть у такому юному віці. Після шоу "Де логіка?" (Новий канал) Алла Костромічова поділилася своїми ТОП-5 порадами як мами.

Питати думку дитини

Я завжди питаю, що він хоче, що він думає. І якщо маю таку можливість, завжди реалізую той варіант, який обере син. Наприклад, куди піти або чим зайнятися. Таким чином намагаюся навчити його дослухатися до себе та своїх бажань.

Прищеплювати почуття свободи

Мені б хотілося, щоб він виріс із ширшими рамками норми, вільним від стереотипів. Тому, наприклад, я завжди говорю, що це нормально, якщо він хоче погратися з лялькою або якийсь хлопчик грається з лялькою на дитячому майданчику. Постійно пояснюю йому, що так теж може бути, і це вибір людини.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Випікай мрію: рецепт паски-крафін з журавлиною до Великодня

Вчити проявляти турботу про інших

Я намагаюся виховати джентльмена. Завжди прошу сина подати руку або притримати двері, щоб він був уважний до інших людей. Мені здається, що це дуже важлива якість — прояв турботи про інших.

Ділитись усіма знаннями та розповідати все, що цікавить дитину

Я завжди намагаюся відповідати на запитання дуже вичерпно. Наприклад, якщо він щось запитує про бетономішалку, розповідаю, що вона крутиться, бо розчин швидко застигає, і якщо його залити у звичайну вантажівку, він швидко зіпсується. Я розповідаю йому навіть більше, ніж він запитує, щоб розширити кругозір і поділитися всіма знаннями, які маю, навіть якщо розумію, що на даному етапі він не здатний їх зрозуміти. Нещодавно син питав мене, що таке відсотки, коли телефон сідає. Це для нього поки що складно, але мені подобається ділитися знаннями.

Розуміти, що всі діти — різні, і до всіх потрібен індивідуальний підхід

У мене є й антиправила. Мені здається, що всі діти розвиваються по-різному, і не треба їх підганяти під шаблонний підхід у садочку. Наприклад, зараз викладач мені каже, що у Сальве, на відміну від інших дітей, не дуже добре виходить і немає великого бажання писати свої ім'я та прізвище. Я до цього ставлюся спокійно, адже мені важливіше, що син у п'ять років володіє багатьма іншими знаннями. Все одно він навчиться писати, і це не обов'язково має відбуватися в такий-то рік у такий-то місяць лише тому, що всі діти так навчаються.