Надздібності екстрасенсів у випуску "Битви екстрасенсів" на СТБ перевіряла зіркова гостя — танцівниця Ілона Гвоздьова. Вона виконала танець, який присвятила близькій людині, померлому брату. До екстрасенсів Ілона прийшла з декількома важливими питаннями: чи правильний шлях для себе вона обрала? Та через що так раптово загинув її брат?
Про неприйняття чоловіка батьком, бажання бути слабкою та вину через смерть брата, гостя ексклюзивно розказала на проєкті "Битва екстрасенсів".
Про життя окремо від батьків
У 5 років цілеспрямовано мама з татом привезли мене до Дніпра. Я жила в хрещеної, а потім 2 роки в чужих людей, я жила в будинку няні. Селище Останіно й місто Дніпро це різні фінансові потреби та ціни на нерухомість, тому тато 2 роки збирав гроші на квартиру. Родина возз’єдналася, коли мені було 7 років.
Про щасливі моменти дитинства
Ми збирали черешню, вивозили на базар, торгували. Це було класно. Якщо зараз згадувати найприємніші миті, мене робили щасливою чорний хліб із сіллю та часником, моменти, коли ти босоніж граєш у жмурки та насолоджуєшся простими речами.
Про чоловіка та неблагословення батька
Чоловік познайомився зі мною в метро, я виходила на метро Шулявка. Він потім уже розказав, що мав виходити на Майдані, але проїхав свою зупинку — й от як тепер думати, що це не доля?
Ми до Єгипту полетіли відпочивати. Я знала, що він узяв каблучку на відпустку. Останній день відпустки — думаю, напевно передумав. Ми замовили останню вечерю, усе красиво та атмосферно. Як зараз пам’ятаю, почав він свою пропозицію зі слів «навіщо я тобі?».
Батько був проти заручин, тому що чоловік занадто молодий був, як вважав батько, казав, що він не готовий до сім’ї та шлюбу. 2009 року ми познайомилися, а у 2014 тільки зіграли весілля.
Про невміння любити себе
Я не можу бути слабкою, я маю все контролювати. де мої діти, де чоловік, яка моя робота, що там через рік станеться, як студенти. Багато часу приділяю всім, але, на жаль, забуваю за себе. Я просто не вмію любити себе. Я стала такою залізною жінкою. Я дуже люблю та поважаю свого чолвіка й не звинувачую його, але я не хочу бути такою сильною. Мені потрібна просто допомога та турбота. Але, на жаль, життя це складно.
Про раптову смерть брата від передозування наркотиками
Я цей танець присвятила брату. Я його дуже люблю. І досі не розумію, як він помер.
Батько більше приділяв мені уваги, моєму розвитку. Це спровокувало те, що Руслан поїхав до Москви на заробітки після армії, щоб віднайти свій шлях та долю. Як поїхав, ми бачилися лише раз на рік. У мене якраз бурхливо почався творчий розвиток: університет, студія та танцювальні проєкти. У мене був щільний графік і я не мала змоги поїхати до нього в гості. А коли в мене з’явилася можливість, було запізно…
Він захворів на свинку. У дорослому віці це страшна хвороба. Після цієї хвороби він не міг уже мати діточок. Він не зміг здійснити свою основну мету, виростити сина, на жаль. Тому він не бачив свого майбутнього. Якби знала, що так станеться, не відпустила би в Москву.
Він віджартовувався зажди, що є залежність від наркотиків, але обіцяв покинути. Але він це робив упродовж багатьох років, щодня. Він намагався не вдаватися в подробиці свого життя, але те, що він також полюбляв азартні ігри — ми це знали.
Я писала лише одне слово — пробач. Пробач, що ми не зуміли відчути твій біль. Весь зміст у цих словах.
Нещодавно ми писали, що .
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Віра Брежнєва в одному топі похвалилася пишними грудьми
- "Відкритий для спілкування": Позитив — про особисте життя після розлучення
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі