"Ми перемогли в "Голосі", просто квартиру дали не нам" - інтерв'ю з YUKO

Лютий 2019 року. На початку місяця в Лос-Анджелесі вручають Греммі, в кінці - Оскар. А між цими подіями в Україні проходить Нацвідбір на Євробачення, який не тільки запам'ятався гучними скандалами, а й відкрив широкій аудиторії молодий гурт YUKO. YUKO - це фольклористка Юлія Юріна і мультиінструменталіст Стас Корольов, які працюють у жанрі фольктроніка. Вони переосмислюють традиційні українські мотиви та дають їм нове життя.

Нацвідбір завершився всього три місяці тому, а Юля і Стас вже встигли записати кілька фітів, випустити два кліпи та з головою піти в підготовку до свого другого сольника в Києві. Незважаючи на суєту, учасники колективу зуміли викроїти час і провели нам екскурсію по святая святих - студії Masterskaya Івана Дорна, і навіть показали ті самі сходи, через які Стас готувався до фіналу Нацвідбору на милицях.

У нашій розмові YUKO нагадали, чому так важливо вміти говорити про свої проблеми, поділилися міркуваннями з приводу "шароварщини" в українській культурі та пояснили, чому саме Юля гідна представляти Україну на міжнародних майданчиках, незважаючи на її російське громадянство. Про це та багато іншого читай в інтерв'ю з YUKO на tochka.net.

Почнемо з найактуальнішого: 25 травня ви зіграєте масштабний концерт в Зеленому театрі. Можете назвати п'ять причин, чому слухачі обов'язково повинні відвідати цей виступ?

Стас і Юля: Почнемо з того, що немає причин не йти на наш концерт :) Ми дуже не любимо нав'язуватися - просто робимо свою справу класно, на наш погляд, повністю віддаємося... Це буде дуже круто! А якщо відповідати без демагогії, то:

на сцені буде два барабанщика;
на сцені буде п'ять чоловік одночасно, чого ніколи не було в історії нашого гурту;
ми покажемо весь наш другий альбом DURA? - презентуємо його, тому що ми цей альбом ще жодного разу не грали повністю на концерті. Є пісні, які ніколи не були виконані. Фактично цей виступ буде розширеною версією альбому;
перед концертом вийде наш новий сингл, який на концерті ви почуєте вперше наживо;
ми удвох будемо співати пісню SORRY, яку написали самі, не граючи на музичних інструментах.

Ми намагаємося з кожним новим нашим етапом робити крок вперед. Хочемо зробити другий сольник більш цілісним і по світлу, і по постановці, і по композиції всього концерту. Приходьте - вдруге такого не буде :)

Чим ще цей концерт відрізнятиметься від вашого першого сольника?

Юля: Ми не будемо боятися! За цей рік у нас був великий тур фестивалями України та Європи, ми вже збирали достатньо великі майданчики і знаємо, як працювати з публікою.

Стас: Ми вже розуміємо, чого конкретно хочемо - це буде більш наша подія, в ній буде більше нас.

Наразі ми точно знаємо, що з вами виступить KHAYAT, з яким ви недавно записали пісню VESNIANKA. Чи будуть на сцені ще якісь запрошені гості, крім нього?

Стас: Буде людина, яка є автором всіх барабанних партій в наших піснях, - Ігор Бірюченко. Також у нас буде басистка. І ще один барабанщик - Семен Богун (ви можете знати його як барабанщика гурту [О]). Ось така у нас зоряна колаборація, тому що ми - за колаборації, а не конкуренцію :)

З KHAYAT ви познайомилися на Нацвідборі на Євробачення-2019 чи раніше? Коли і як народилася ідея записати фіт?

Юля: Особисто зі мною KHAYAT познайомився значно раніше, він писав мені ще будучи зовсім невідомим артистом. Питав, як відправити демо на Masterskaya. Ми просто переписувалися, а вживу познайомилися на жеребкуванні Нацвідбору. Коли вживу поспілкувалися, зрозуміли, що наше бачення музики близьке. Потім придивилися до його творчості на шоу "Голос країни", подивилися, як він працює в прямому ефірі на Нацвідборі на Євробачення, як він відповідає на питання. Він нам сподобався, тому ми вирішили запропонувати йому колаборацію. Все сталося дуже швидко! Пісню ми зробили за два тижні, кліп зняли за три дні.

Раз вже ми заговорили про Нацвідбір - для вас це історія про піар (наприклад, деякі виконавці прямим текстом заявляли, що прийшли на відбір пропіарити свій новий кліп) чи ви дійсно хотіли представити Україну на Євробаченні?

Стас: У нас дійсно було бажання представити Україну на конкурсі, тому що ми вважаємо, що гідні. Наша музика сприймається в Європі.

Юля: Ми могли достойно представити Україну з аутентикою, українським фольклором і електронікою.

Стас: Але наше завдання було - не зрадити собі. Ми не хочемо успіху за всяку ціну - ми хочемо успіху з нашою творчістю. Тому ми не переробляли аранжування так, щоб вони були доступнішими, а розширювали формат. Ми хотіли показати людям, що буває щось інше. У нас була місія по розширенню кордонів, а вже надзавдання - перемогти і представляти Україну.

Джамала пропонувала вам перевести пісню на англійську мову, але, мені здається, вся суть пісні загубилася б...

Юля: Якщо перекладати "Ой у лузі калина стояла, Галина гуляла" англійською, ніхто не зрозуміє, чому там про дерево, про якусь дівчину і що там взагалі відбувається.

Стас: А у нас це - культурний код. Якщо хтось вважає, що це не буде зрозуміло умовним європейцям, то друзі... Якщо ти не розумієш, про що хтось співає, але тобі дуже подобається музика і пісня викликає емоцію - ти йдеш і гуглиш, зараз є такі можливості :)

Як ви ставитеся до скандалу, яким закінчився Нацвідбір? Як вважаєте, чи правильним рішенням була відмова від участі в конкурсі? Чи треба було дати MARUV шанс і закрити очі на її роботу в Росії?

Стас: Якщо говорити об'єктивно і здалеку, то необхідно було закласти такі умови відбору спочатку, щоб виключити подібну ситуацію. Оскільки подібна ситуація вже сталася, то робити пропозиції всім іншим - це цирк. Я думаю, правильно зробили, що не поїхали. Ви уявляєте, у якому становищі опинився б артист, який, не перемігши, поїхав би? Маємо те, що маємо. Було б краще, якби ми про це подумали раніше, до відбору.

Під час Нацвідбору стало відомо, що Юля народилася в Росії та її сім'я досі там проживає. Цей факт шокував багатьох глядачів, так як дівчина дуже добре володіє українською мовою і все життя досліджує український фольклор. Дивно, але Юлі досі доводиться з надривом пояснювати, що свій вибір на користь України вона зробила усвідомлено і змінювати його не збирається.

Давайте змоделюємо ситуацію: гурт YUKO перемагає в Нацвідборі. У суспільстві назріває скандал, так як Юля - громадянка Росії. Як думаєте, вам би вдалося переконати українців у тому, що ви робите для нашої культури більше, ніж значна частина самих українців, чи повторилася б історія з MARUV і ніхто б нікуди не поїхав?

Стас: Я думаю, ми б поїхали. У нас немає подвійного дна, ми не граємо в подвійні ігри. Думка про те, що росіянка в Україні співає українською, говорить українською, просуває українську культуру в Європі - більш виграшна, ніж та, з якою ми цю ситуацію порівнюємо. Юля робила заяву під час Нацвідбору, писала пост у Facebook, в якому пояснювала, коли і чому приїхала в Україну. Я думаю, ми зробили б ще парочку таких заяв, якщо вважали б за потрібне.

Юля: Всіх не переконаєш. Той, хто зараз ставиться до мого громадянства негативно, незважаючи на всі мої заяви, буде продовжувати це робити. Я проживаю в Україні сім років, я тут навчалася в університеті, тут отримала ПМЖ, у мене тут чоловік, гурт, мій глядач. Я і надалі буду продовжувати жити в Україні. Якщо хтось не згоден - вибачте, такі реалії. Я народилася з російським громадянством і не можу нічого з цим зробити. Але я можу зробити свій вибір - переїхати в країну, в якій хочу жити, яку хочу розвивати, в якій хочу займатися творчістю.

Стас: Є сенс сперечатися зі світоглядом, з поглядами, але сперечатися з приналежністю по паспорту - це дискримінація. Якщо ти займаєшся українською культурою, то ти і повинен представляти Україну. Мені здається, це більш заслужено і виправдано, ніж якби ти був просто артистом, який співає свої пісні та не розуміє, що було 20-30 років тому в країні.

Юліє, а як тобі взагалі в Росії з самого дитинства було вивчати українську культуру?

Юля: Це було складно. Я народилася в Краснодарському краї, це Кубань. Ще років 30 тому там була українська мова, але вона перетворилася на своєрідний суржик. Там були декілька класів, які вивчали українську мову. Чоловік, який перевіз мене в Україну - Микола Григорович Сергієнко - викладав українську мову в краснодарській школі, але потім мову почали притісняти і його оголосили "ворогом народу". На нього писали дуже дивні заяви… Українську культуру в Краснодарському краї знищували протягом десятків років. Коли я співала українських пісень, в моєму рідному місті це було не дуже круто. Незважаючи на це, я співала в кубанському козачому хорі, в ансамблі "Соловейко" і мені це подобалося. Українська фольклористика - справа мого життя, тому я хочу займатися далі тим, що мені подобається.

Ваша сім'я залишилася жити в Росії. Родичі не хочуть переїхати до вас в Україну? Їм комфортно там?

Юля: Моїм родичам некомфортно, але вони бояться. Тато, наприклад, не приїхав на моє весілля. До мене в гості приїжджали лише бабуся та мама. Це було в 2015 році, вони дуже хвилювалися, що їх будуть бити за російську мову, привезли багато харчів, цілу купу їжі! Походили, подивилися на Київ, їм сподобалося. Вони трохи переосмислили своє життя і переоцінили те, що їм показують по ТБ, але по поверненню додому їх знову захопило телебачення, їх коло спілкування, знову з’явився страх. Зараз я хочу створити комфортні умови для того, щоб мати змогу запропонувати своїм родичам переїхати вже на все готове.

Про ваш внесок в українську культуру свідчить, наприклад, привітання вже колишнього президента України Петра Порошенка з Міжнародним днем рідної мови вашою піснею GALYNA GULIALA. Як ви ставитеся до такого визнання?

Юля: Це був шок! Нам надіслали скріншот, мовляв, дивіться, куди ви потрапили.

Стас: Це знак, що у нас все добре, що нас помічають і включають в список української музики, якою можна пишатися. Ми нікому не дзвонили :)

Юля: Нам зараз надсилають багато відео, як діти на конкурсах переспівують наші пісні. Це круто, бо українська пісня, культура і традиція продовжують жити. Діти, на жаль, зараз не сприймають автентичного українського фольклору, бо для десятирічних дітей він не такий крутий як "Розовое вино" від Елджея, але! Якщо діти починають переспівувати наші пісні, мабуть, їм подобається така сучасна українська пісня і це круто.

Чи плануєте ви ще раз йти на Нацвідбір?

Стас: Чесно кажучи, ми не знаємо. Було б дуже круто опинитися в ситуації, в якій це вже не потрібно. Тобто, щоб ми розуміли: приріст может бути, але чи варте воно того? Нам цей Нацвідбір так зрушив дедлайни, чи варто йти туди ще раз - це питання.

Юля: Але у нас прибавилося дуже багато слухачів. Раніше про нас знали Київщина, Харківщина, Донецька область, Дніпро, Одеса і, в принципі, все. А зараз ми їдемо в Луцьк, Івано-Франківськ… Ми би так скоренько не встигли охопити ці міста. Якщо йти на Нацвідбір знову, треба чітко розуміти, з яким посилом, з якою піснею ти туди йдеш. Ми не той гурт, який буде робити чотири пісні, щоб сподобатися журі.

Стас: Є і інші способи, крім Євробачення, показати свою музику на весь світ. Будемо вирішувати ближче до ситуації.

У листопаді 2018 року YUKO випустили свій другий альбом, який отримав назву DURA? Платівка вийшла концептуальною - в дев'яти піснях розповідається історія дівчини, яку б'є чоловік-алкоголік. Цим альбомом YUKO піднімають важливі соціальні теми - домашнє насильство, абьюз, газлайтинг, алкоголізм.

Після виходу альбому DURA? Юля дала велике інтерв'ю про своє важке дитинство, в якому були різні форми насильства. Стасе, а ніж тематика альбому близька тобі?

Стас: За великим рахунком, цей альбом повинен бути близький кожному, навіть якщо ця людина не стикалася з абьюзом, домашнім насильством чи алкоголізмом. Як тільки ти розумієш, що це присутнє в твоєму житті, починаєш думати: "А як так вийшло, що це існує взагалі? А що я можу зробити, щоб це прибрати?" Особисто я років з двадцяти вирішив для себе, що як тільки у мене з'явиться можливість в тій чи іншій формі впливати на соціум, я буду боротися з цією проблемою. У моєму житті був присутній алкоголізм, були присутні бійки з ножами (не направлені на мене, але я був свідком). В принципі, дуже багато поганих речей є в світі, з якими хочеться боротися. Хочу зазначити: ми не активісти, ми, першою чергою артисти і музиканти, але ми хочемо зробити світ кращим.

Який ви отримуєте фідбек? Люди відразу розуміють, про що цей альбом?

Стас: Люди розуміють, що вони не одні. Просто у нас в суспільстві ця тема - табуйована. Всі мовчать, не виносять сміття з хати і думають, що їх проблема - унікальна. Мовляв, "це я така погана, тому він мене побив". Тепер же люди починають нам відкриватися, виписують свої історії, вони кажуть: "Спасибі, що піднімаєте такі теми! Спасибі Юлі, що дала таке відверте інтерв'ю!" Ми зрозуміли, що ця проблема набагато ближче, ніж здавалося - це страшно. Частина аудиторії може сказати, що ми піаримося на цій темі, але ми достатньо свідомі та дорослі люди, щоб не піаритися, а всерйоз цим займатися.

Юля: Це дуже поганий піар, якщо ти хочеш піаритися на своєму болеві. Це гидотно. Мені боляче, коли нам кажуть: "Навіщо ви про це говорите?"

Стас: "...продовжуйте нам робити кльовенький туц-туц, навіщо ви говорите про соціалочку..."

Юля: Альбом DURA? став терапією, мені після нього жити легше. Стало простіше дивитися на ці проблеми, я не хочу до них повертатися, бо все, що боліло, я виплеснула. Тепер це є в піснях, воно законсервувалося там, а не в мені. Мої подруги намагаються писати про свій біль, але знаходяться люди, які кажуть: "Ну ти й дура, навіщо ти це пишеш? А що інші скажуть? Про таке не можна писати, видали!" Але ми повинні один одному допомагати своїми життєвими історіями, щоб хоч трішки люди вчилися на чужих помилках.

Яким буде ваш наступний альбом? У вас вже є якісь начерки?

Юля: Ми ще не приступали до запису альбому, бо всі сили віддаються сольному концерту.

Стас: Наступний альбом буде більш вивірений у музичному та стилістичному планах, тому що його ми будемо робити з саунд-продюсером Тимуром Джафаровим, який допоміг нам робити VESNIANKA. План такий: ми будемо випускати пісні, зроблені без нього, якісь фіточки, а з ним потихеньку, без дедлайнів, займаючись чистою творчістю, створювати пісні, щоб з них зробити альбом. Ми випустили два альбоми за два роки, у нас є час, щоб абсолютно без поспіху зробити найкращий альбом у нашому житті. Звісно, на момент його випуску :)

Юля: Тому цього року альбома не ждіть :)

Наступний альбом також буде соціальним?

Стас: Ми не задумуємо подібного ніколи. DURA? сама вийшла такою.

А фіточки з ким вийдуть?

Стас: Скоро вийде фіт з P. Pat. Ми з ним робили в минулому році пісню "Конопельки" - класний концертний бойовичок. Ми вирішили повторити цю історію і з'явився ще більш класний концертний бойовичок, який ми випустимо 21 травня. Запитів і задумів є дуже багато, але поки активна робота не почалася, не хочемо про них говорити.

У 11-річному віці Стас отримав серйозну травму - в обличчя потрапив осколок петарди, після чого хлопець осліп на одне око.

Стасе, в дитинстві ти втратив око. Як тобі вдалося впоратися з цією проблемою і як ти почуваєш себе зараз?

Стас: Для становлення мене як особистості це спрацювало на користь. Я був м'якотілою дитинкою, яка не могла за себе постояти, а потім півроку повалявся по лікарнях, пережив шість операцій і такий: "У сенсі? Ти мені хочеш щось сказати? Та ти взагалі пережив те, що я?" Відбулася серйозна еволюція в плані характеру, а також з'явилося бажання довести всім, що я чогось вартий. У мене були музичні здібності, а так з'явилася мотивація займатися музикою. Як виявилося, це приносить стільки задоволення, та ще й у мене непогано виходить, та ще й мене з інструментом більше цінують. Проста дитяча мотивація. Уже 15 років я не бачу все, що за носом зліва - 40% звичайного огляду. Ще я погано оцінюю відстань, тому завжди ходжу зліва від людей, щоб бачити їх правим боковим зором. На сцені та на всіх фотографіях завжди я зліва, а Юля - справа. Це не просто так. У нас налагоджене невербальне спілкування поглядами під час виконання, під час інтерв'ю... Коли-небудь зроблю собі протез, який буде світитися :)

Хвилинка історії: Юля і Стас познайомилися в 2016 році на вокальному шоу "Голос країни" - обидва були в команді Івана Дорна. Одного разу наставник запропонував їм виступити разом: Юля - на вокалі, Стас - відповідає за музику. Артисти зрозуміли, що разом їм працюється легко і комфортно, в результаті чого на лейблі Masterskaya і з'явився гурт YUKO.

Існує думка, що в "Голосі країни" перемагає "шароварщина", про яку дуже швидко забувають. Ви згодні з нею?

Стас: У музичному конкурсі повинні перемагати музика і вокал, але це в ідеальному світі. А відповідь на питання в самому питанні - де зараз переможці "Голосу"?

Юля: Мені здається, конкурси йдуть на поводі в глядача. Діти і підростаюче покоління не слухають пісень Ніни Матвієнко і Софії Ротару. Переможниця цього сезону Оксана Муха - шикозна співачка. Я дивилася її виступи, номери були красиві, голос у неї є. Але це було круто 40 років тому. Вона дуже хороша співачка, але зараз це не близьке народу. Треба бути на одній хвилі з молоддю.

Стас: Аудиторія "Голосу" - це 35+, більша частина все-таки хоче цього. Проблема в тому, що це - не зовсім в авангарді світової музики. Непогано все-таки бути країною, яка робить щось нове, сучасне. Тут просто йде конфлікт аудиторії і музичних інтересів. У нас є всі можливості робити хороший продукт, потрібно просто перестати підігравати аудиторії.

Юля: Але добре, що такі артисти як KHAYAT змогли реалізуватися, показати себе. У цьому сезоні ми бачили два великих пласта різних вікових культур. Перемогла, на жаль, застаріла культура, але KHAYAT показав, як застарілу культуру можна перероблювати на сучасний лад.

Стас: І ми, і KHAYAT, і Constantine, і LAUD - ми всі насправді перемогли в "Голосі". Просто квартиру дали не нам :)

Як вам взагалі здається, зараз українські музиканти привчили аудиторію слухати якісну сучасну музику?

Стас: У нас є 80% людей, які слухають Олега Винника, і 20% людей, яких привчили слухати нову музику. У масштабах країни - це крапля в морі, але позитивна тенденція є.

Юля: Зараз з’явилося дуже багато якісних артистів, які роблять музику, що може представляти Україну на весь світ. Наприклад, alyona alyona. Вона з’явилася в американському VOGUE, буде представляти Україну на Sziget-2019, виступить у Ісландії та ще багатьох країнах. Це дуже круто, таким чином ми можемо показувати світу українську культуру.

Чим би ви займалися, якби Ваня Дорн не звів вас разом на "Голосі країни"?

Стас і Юля: Музикою!

Стас: Ваня Дорн - можливість прискоритися. Без нього до нинішнього стану ми прийшли б через років 5-7. Ми дуже багато робимо самі, але нам не треба думати, як забезпечити собі можливість цим займатися. Я думаю, що я був би подорожуючим музикантом.

Юля: А я була би сольною співачкою, яка створювала би пісні.

Яку пораду Івана Дорна ви вважаєте найважливішою і якою могли б поділитися з іншими?

Юля: Цінуйте моменти щастя від музичної творчості.

Стас: Цінуйте зараз, потім буде не так, цінуйте на зльоті, зараз дуже класний час.

Юля: Частіше радійте моментам та досягненням, які є у вас зараз. Не треба їх знецінювати.

Стас: Дякуйте за компліменти! Це ви, ви молодець, вам зробили комплімент, не нівелюйте його! Отримуйте задоволення від життя, тому що ми думками або дуже попереду, або копаємося в минулому. Це класно, але момент "тут і зараз" - дуже цінний, потрібно не забувати його проживати.